Дистанційне навчання. Захист Вітчизни 11 клас Кобець Р.В.

Тема . Дії відділення в обороні.

Механізоване відділення обороняє позицію до 100 м по фронту, маючи на ній основні, запасні (тимча­сові) позиції для вогневих засобів, які дозволяють спіль­но із сусідніми відділеннями знищувати противника вогнем перед фронтом 1 на флангах опорного пункту взводу.

На позиції відділення стрільці, кулеметник та грана­тометник розташовуються так, щоб усі підступи до неї перед фронтом і на флангах знаходилися під ефектив­ним, особливо фланговим та перехресним вогнем, а за­городження і перешкоди добре проглядалися і прострі­лювалися. Відповідно до цього будується і система вог­ню. Відділення повинно бути готовим до маневру на напрямок, якому погрожують, ведення вогню вночі та в інших умовах обмеженої видимості.

Бойова машина піхоти, яка має могутнє озброєння та броньовий захист, є основою оборони позиції відді­лення. її вогнева позиція, а також вогнева позиція бронетранспортера може обладнуватися в центрі позиції відділення, на фланзі або позаду позиції на віддаленні до 50 м. Бойова машина піхоти без десанту в оборот може виділятися для дій у вогневій засаді, як кочуючий вогневий засіб і у складі бронегрупи батальйону (роти).

На позиції відділення можуть розташовуватися вог­неві засоби старших командирів.

Гранатометне відділення в обороні діє у складі взво­ду, а на закритій і пересіченій місцевості може придава­тися одній з механізованих рот першого ешелону. Про­титанкове відділення (мал. 7) механізованої роти роз­ташовується, як правило, на танконебезпечному напрям­ку, а також може діяти як вогнева засада.

Гранатометне відділення займає вогневу позицію до 20 м, а протитанкове відділення —до 50 м по фронту.

Вогнева позиція відділення включає основні та за­пасні вогневі позиції вогневих засобів і бойової машини піхоти (бронетранспортера.).

62. В умовах відсутності зіткнення з противником командир механізованого (гранатометного, протитанкового) відділення, з'ясувавши одержане завдання, зобо­в'язаний: вивести відділення на вказану позицію; органі­зувати спостереження; вказати основну і запасну вогне­ві позиції Для бойової машини піхоти (бронетранспор­тера), вогневі позиції кулеметникам, гранатометнику і місця: стрільцям (основні і запасні позиції для гранато­метників, протитанкових керованих ракетних комплек­сів); віддати бойовий наказ; організувати інженерне об­ладнання і маскування позицій; визначити відстань до орієнтирів, підготувати дані для ведення вогню вдень та вночі і скласти картку вогню.

63. У бойовому наказі командир відділення вказує: орієнтири;

склад, положення та характер дій противника; завдання, взводу і відділення, позицію, смугу вогню та додатковий сектор обстрілу; порядок спостереження і ведення вогню по наземних та повітряних цілях; місця на ділянках зосередженого вогню взводу, по яких вести вогонь відділенням; завдання сусідів; завдання особовому складу;

командир механізованого відділення— навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера), кулеметникам і гранатометнику — основні та запасні вогневі позиції; старшому стрільцю та стрільцю — місця для стрільби, послідовність їх обладнання і зміни в ході бою; навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспор­тера) і кулеметникам, крім того, — основний і позиції; механіку-водію (водію) —маршрут виходу на запасну (тимчасову) вог­неву позицію, порядок спостереження та коректування вогню; :

командири гранатометного та проти­танкового відділень— старшим навідникам, гра­натометнику, операторам протитанкових керованих ра­кетних комплексів, навіднику-оператору (кулеметнику бронетранспортера) — основні та запасні (тимчасові) вогневі позиції, послідовність їх обладнання та зміни в ході бою, основний та додатковий сектори обстрілу з кож­ної позиції, порядок спостереження і ведення вогню по танках, інших броньованих машинах і піхоті противни­ка; механіку-водію (водію) — маршрут виходу на за­пасну (тимчасову вогневу позицію, порядок спостере­ження та коректування вогню;

сигнали оповіщення, управління, взаємодії та поря­док дій за ними;

чає готовності до оборони і заступника. Після одержання завдання особовий склад відділен­ня приступає до розчищення смуги обзору та обстрілу, а також відривання і маскування окопів.

64. Під час переходу до оборонив умовах безпосереднього зіткнення з противником командир відділення організовує швидке захоплення і заняття позиції на вка­заному рубежі, ставить завдання особовому складу, організовує спостереження, систему вогню, управління, взаємодію та інженерне обладнання позиції. Вогнева позиція бойової машини піхоти (бронетранспортера) ви­бирається в такому місці, щоб забезпечувалось потайне її розташування, прикриття вогнем особового складу відділення під час виконання ним робіт щодо інженер­ного обладнання позиції. Надалі командир відділення детально вивчає місцевість, уточнює завдання особово­му складу та порядок взаємодії, а при необхідності й інші питання.

65. На позиції відділення в першу чергу розчищаєть­ся місцевість для поліпшення спостереження та ведення вогню, відриваються одиночні (парні) окопи та окоп для бойової машини піхоти (бронетранспортера), потім одиночні (парні) окопи з'єднуються між собою в окоп на . відділення, який доводиться до повного профілю, а при нестійкому грунті, крім того, посилюється одежею крутостей та з'єднується суцільною траншеєю з окопами сусідніх відділень; для особового складу обладнується перекрита щілина. Потім відриваються окоп на запасній (тимчасовій) вогневій позиції для бойової машини піхо­ти (бронетранспортера) та хід сполучення до неї. В око­пі на відділення обладнується бліндаж, ніші для боєприпасів і проводяться інші роботи щодо його вдосконален­ня в бойовому і господарчому відношеннях з метою за­безпечення тривалого перебування особового складу в обороні. Якщо траншея відрита землерийною машиною, командир організовує її дообладнання. 66. Після організації інженерних робіт командир від­ділення складає картку вогню відділення, на яку наносить: орієнтири, їх номери, найменування та відстань до

них, положення противника, позицію відділення, а ко­мандири гранатометного та протитанкового відділень — І положення механізованого підрозділу, якому вони при­дані; смугу вогню та додатковий сектор обстрілу; основні і запасні вогневі позиції бойової машини піхоти (броне­транспортера), гранатометів і протитанкових керованих комплексів, основні та додаткові сектори обстрілу з кож­ної позиції (крім сектора обстрілу ручного протитанко­вого гранатомета); позиції сусідів та межі їхніх смуг вогню на флангах відділення; .ділянки зосередженого, а для гранатометного відділення і рубежі загороджуваль­ного вогню взводу та місця в них, по яких вести вогонь відділенням; загородження, розташовані поблизу позиції відділення та ті, що прикриваються його вогнем.

Із діями механізованого відділення ознайомтесь у відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=jqHw6mhtp4c