9-11 кл. Профорієнтація Психолог Г.Сильман

Вибір професії. Яким глибоким змістом переповнене це, здавалося б, звичне словосполучення, скільки в ньому приховано емоцій, тривог, сподівань. Адже це не лише вдале чи невдале рішення юності, а й подальша доля людини, активне, творче, радісне життя або ж пасивне збайдужіле існування; насамкінець, вдалий вибір професії - одна з головних складових і умов людського щастя, усвідомлення своєї потрібності в соціумі. Слід зазначити, що процес професійного самовизначення є досить складним, на нього здійснюють вплив різні фактори. Російський вчений Євгеній Олександрович Климов, котрий зробив великий внесок у дослідження світу професій та професійного самовизначення людей, пропонує вісім основних факторів, які впливають на вибір людиною професії:

1)   позиція батьків, старших членів сім'ї. Дуже часто батьки надають дитині повну свободу вибору, вимагаючи тим самим від неї самостійності, відповідальності, ініціативи. Трапляється, що батьки не згодні з вибором дитини і пропонують переглянути свої плани й зробити інший вибір. Правильному вибору професії часто заважають установки батьків, які прагнуть, щоб діти компенсували їхні недоліки в майбутньому, у тій діяльності, у якій вони не змогли себе повністю виявити в свій час. Спостереження показують, що в більшості випадків діти погоджуються з вибором батьків, розраховуючи на їхню допомогу при вступі в який-небудь навчальний заклад;

2)   позиція друзів. Дружні відносини старшокласників є досить міцними і вплив їх на вибір професії не виключено. Позиція мікрогрупи може навіть стати вирішальною у професійному самовизначенні. Особливо це актуально для людей зі стандартизованим мисленням, схильних до наслідування і стереотипів, не спроможних чітко сформулювати власну життєву позицію. Споживачів а не творців (якщо такий умовний поділ доречний). Звісно, в рамках розумного, почуття групи, орієнтація на однолітків - позитивні особливості молоді. Вони потрібні для освоєння норм поводження в

суспільстві, формування образу "Я" і самооцінки. Але оглядатися на інших слід щоб побачити спільне і відмінне, краще взнати свої індивідуальні особливості, а не сліпо повторювати, чи переносити захоплення якоюсь людиною на професію, котрою та володіє;

3)           позиція шкільних педагогів. Кожен учитель, спостерігаючи за
поводженням учня під час навчального процесу, аналізує його інтереси,
схильності, напрямки мислення і звісно може дати дуже цінну пораду, до
того ж, досвідчений педагог здатен запобігти такій розповсюдженій
помилці при виборі професії, як ототожнення шкільного предмета і певної,
спорідненої з ним професії. Він допоможе чітко розрізняти ці поняття;

4)     особисті професійні плани. Під планами у цьому випадку маються на увазі уявлення про етапи освоєння професії, засоби потрібні для цього. Плани формуються залежно від складу розуму й характеру людини. Якщо виникають ускладнення, розумно звернутися до спеціаліста, котрий допоможе побудувати професійний план;

5)     здібності. Це індивідуальні психологічні особливості людини, що проявляються в трудовій або іншій діяльності і є умовою успішності її здійснення. Від здібностей залежить швидкість, глибина, легкість і міцність процесу оволодіння знаннями, набуття умінь і навичок. Але самі здібності не зводяться до знань й умінь. Розвиток здібностей має відбуватись протягом всього життя. Про своєрідність своїх здібностей треба судити не тільки по успіхах у навчанні, але й по досягненнях у найрізноманітніших видах діяльності. Об'єктивне уявлення про них формується також за допомогою спеціальних досліджень, тестувань, спрямованих на активізацію самопізнання. Це запобігає наклеюванню ярлика про те, яка людина;

6)     рівень домагань на суспільне визнання. Плануючи власний трудовий шлях, дуже важливо подбати про реалістичність своїх домагань. Невідповідність внутрішніх образів людини життєвим реаліям неминуче призведе до розчарування;

7)    інформованість про професії. Важливо подбати про те, щоб відомості, котрі здобуваються людиною, про ту або іншу професію не виявилися перекрученими, неповними, однобічними. Захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь приватною стороною професії може призвести до серйозних помилок і розчарувань. Наприклад, за легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах - частіше вони обробляють масу інформації, архівів, розмовляють із десятками людей - перш, ніж підготують 10-ти хвилинне повідомлення, яке, до того ж, озвучить інша людина (диктор на телебаченні). Щоб точно знати чим саме займається людина певної професії треба розібратись по яким класам, типам, відділам, групам класифікуються існуючі професії і які ставляться до них вимоги. Допомогти в отриманні достовірної інформації молодій людині можуть батьки, педагоги, а найбільш - психологи-профконсультанти. Вони проводять низку діагностичних заходів по вивченню особистості людини, котра обирає професію, а також можуть детально розповісти про вимоги до професії, котра цікавить саме Вас;

8)    схильності. Схильності проявляються в улюблених заняттях, на які витрачається більша частина вільного часу. Це - інтереси, підкріплені певними здібностями.

Значну роль у виборі професії відіграє темперамент. Від нього залежить вплив на діяльність різних психічних станів, викликаних неприємною обстановкою, емоційними факторами.

Для того, щоб знайти своє місце у світі професій, необхідно враховувати дуже багато особливостей своєї натури, серед яких і темперамент. Що таке темперамент і наскільки він важливий для тієї або іншої професійної діяльності? Темперамент — це певне стійке поєднання психодинамічних властивостей нервової системи. Темперамент заданий біологічно і достатньо стійко проходити через усе життя людини. Темперамент — основа багатьох інших особових властивостей, перш за все, характеру. У деякій мірі він впливає і на розвиток здібностей, особливо тих, до складу яких входять рухи, увага, здатність переключатись з одного типу діяльності на інший. Тому темперамент — реальність, яку треба враховувати.

За давнім описом Гіпократа існують чотири типи темпераменту: сангвінік, меланхолік, флегматик і холерик.

Сангвінічний темперамент характеризує людину веселої вдачі. Це оптиміст, повний надій, гуморист і жартівник. Швидко запалюється, але так же швидко остигає, втрачає інтерес до того, що ще зовсім недавно його дуже хвилювало і притягувало. Сангвінік багато обіцяє, але не завжди виконує свої обіцянки. Він легко і з задоволенням вступає в контакти з незнайомими, добрий співбесідник, усі люди йому друзі. Його відрізняє доброта, готовність прийти на допомогу. Напружена розумова або фізична робота його швидко стомлює.

При меланхолійному темпераменті зовнішні прояви почуттів менш яскраві, але внутрішньо достатньо глибокі і тривалі. Меланхоліку властивий в основному похмурий настрій. Він звичайно живе складним і напруженим внутрішнім життям, надає велике значення всьому, що його торкається, підвищено тривожний і ранимий. Стриманий, контролює себе. Ніколи не обіцяє того, що не в змозі зробити, дуже страждає, якщо не може виконати обіцянку, навіть коли її виконання безпосередньо від нього самого мало залежить.

Холеричний темперамент характеризує запальну людину. Про таку людину говорять, що вона дуже гаряча, нестримана. Разом з тим, така людина швидко остигає і заспокоюється, якщо їй поступаються, йдуть назустріч. Його рухи поривчасті, але нетривалі.

Флегматичний темперамент характеризує холоднокровну людину. Вона поволі приходить у стан збудження, але надовго. Це замінює їй повільність входження в роботу.

Слід зазначити, що в житті «чисті типи» темпераменту практично не зустрічаються — темперамент кожного є «сумішшю» основних чотирьох, і в різних життєвих ситуаціях ми в своїх проявах можемо знаходитись ближче то до одного, то до іншого з типів.

Кожний з темпераментів має свої переваги і недоліки, тому не має сенсу питання: «Який темперамент кращий?». Але тип темпераменту необхідно враховувати там, де робота ставить особливі вимоги до динамічних особливостей діяльності.

Можна образно описати, що люди холеричного темпераменту більше придатні для активної ризикованої діяльності, сангвініки - для організаторської діяльності, меланхоліки - для творчої діяльності в науці й мистецтві, флегматики - для планомірної, неквапливої й плідної діяльності. Далеко не останню позицію у професійному самовизначенні займають характер та самооцінка особистості.

УНИКНУТИ ПОМИЛОК ПРИ ВИБОРІ ПРОФЕСІЙ МОЖНА, УСВІДОМЛЮЮЧИ ЇХ

ЗНАЧЕННЯ

1. Не можна ставитися до вибору професії, як до незмінного поняття.

У будь-якій сфері діяльності відбувається зміна заняття, посади у міру росту кваліфікації людини. При цьому найбільших успіхів досягає той, хто встиг спробувати себе в тому чи іншому роді занять. Проаналізуйте ситуацію на ринку праці. Зверніть увагу на те, що з кожним роком з'являються нові професії. Будьте готові до того, що прийдеться регулярно підвищувати кваліфікацію, освоювати суміжні спеціальності. Не бійтеся того, що вибір професії під час навчання в школі, фатальним образом визначить всю Вашу долю. Зміна вибору, освоєння нової спеціальності зробить Вас цінним фахівцем, необхідним у міждисциплінарних областях діяльності. Перша професія, навіть якщо Ви потім передумаєте й знайдете щось більш привабливе, знадобиться в несподіваних ситуаціях. Наприклад, освіта мистецтвознавця допоможе юристові за своєю другою освітою розібратися в складних питаннях спадкування антикварних цінностей...

2.            Треба пам'ятати, що престиж професії досить мінливий і загострювати увагу на ньому не бажано.

Відносно професії забобони проявляються в тім, що деякі важливі для суспільства професії, заняття вважаються непристойними. А наприклад, економіст або психолог не більш корисний для суспільства, ніж хімік або слюсар. Престиж професії повинен враховуватися - але після врахування Ваших інтересів і здібностей. Інакше будете власником «модної», але не тієї спеціальності, що приносить задоволення. Або, чого доброго, виявитеся непридатними для виконання основних робочих функцій...

3.            Слід уникати вибору професії під впливом знайомих (за компанію або щоб не
відстати від інших).

Професію людина обирає за своїм «смаком» й «розміром» так само, як одяг і взуття. Почуття групи, орієнтація на однолітків - дуже позитивні особливості юнаків певного віку. Вони потрібні для освоєння норм поведінки в суспільстві, формування образу "Я" і самооцінки. Тому оглядайтеся на інших, порівнюючи (себе із друзями), а не сліпо повторюючи. Намагайтеся побачити, чим Ви відрізняєтеся від товаришів - і в чому Ви подібні. Це допоможе зрозуміти, що хтось обирає професію пожежника (значить він - ризикова людина), а іншому ця професія може не сподобатися (адже він дуже обережний і розважливий).

4.            Не варто оцінювати професію за особистим ставленням до людини-
представника подібної професії.

При виборі професії треба враховувати насамперед особливості даного виду діяльності, а не обирати професію, керуючись симпатією до людини, що займається даним видом діяльності. Особливо небезпечне захоплення викладачем (якщо захоплює щиросердність фізика - це не означає, що фізика - те що Вам потрібно). Крім того, часто юнаки роблять помилку, намагаючись одержати професію кумира - спортсмена, політика, журналіста, артиста.

5.            Не завжди захоплення тільки зовнішньою або якою-небудь частковою
стороною професії реалізовується в процесі роботи працівника.

За легкістю, з якою актор створює на сцені образ, стоїть напружена, буденна праця. А журналісти не завжди виступають у телепередачах - частіше вони перелопачують масу інформації, архівів, розмовляють із десятками людей - перш, ніж підготують 10-хвилинне повідомлення, що, до того ж, озвучить інший (диктор на телебаченні).

6.            Погане розрізнення понять шкільного навчального предмета із професією може не виправдати очікуваних результатів.

Є такий предмет, як іноземна мова, а професій, де потрібна здібність до мови, багато - перекладач, екскурсовод, телефоніст міжнародного зв'язку тощо. Тому при виборі професії треба враховувати, які реальні заняття й професії за цим предметом стоять.

Для цього найкраще не просто вивчити професіограми або описи професій. Варто проаналізувати газети з вакансіями на ринку праці (там звичайно вказується, яка освіта потрібна для конкретної вакансії). Наприклад, людина з лінгвістичною освітою («українська мова й література», «іноземна мова» у школі) може працювати й викладачем, і перекладачем, і редактором, і секретарем-референтом. До того ж професій існує більше, ніж шкільних предметів. Можна стати юристом, маркетологом, апаратником. Професії звичайно можуть бути асоційовані з декількома шкільними предметами. Скажімо, майбутньому економістові в школі може подобатися одночасно і математика, і географія.

7.            Маючи застарілі уявлення про характер праці в сфері матеріального
виробництва можна не розуміти основних принад тієї чи іншої професії.

Майже всі професії, в тому числі робітничі дедалі стають більш автоматизованими та комп'ютеризованими, робочі місця модернізуються, впроваджуються новітні технології, підвищується культура праці.

8.            Невміння або небажання розібратися у своїх особистісних якостях
(схильностях, здібностях) інколи заважає правильному вибору професії.

Розібратися в собі самостійно досить важко, тут на допомогу можуть прийти профконсультанти, батьки, учителі, товариші. Корисними також можуть виявитися психологічні тести та статті й публікації на тему популярної психології. Завдання тестів - активізація діяльності по самопізнанню (самоспостереженню, самоаналізу), а не видача готової відповіді на питання про те, ким необхідно бути.

9.            Незнання або недооцінка своїх фізичних особливостей, недоліків, що
відіграють значення при виборі професії, які суттєво в майбутньому зможуть
вплинути на стан здоров'я.

Існують професії, які можуть бути протипоказані за станом здоров'я, тому що можуть погіршити його. Таких професій небагато, до них належать в основному ті, у яких потрібне тривале напруження певних фізіологічних систем. Програмісти сильно напружують очі, а льотчики - серце...

10.         Незнання основних дій, операцій та їхнього порядку при розв'язанні чи
обмірковуванні завдання при виборі професії.

При вирішенні завдання з математики, приходиться виконувати певні дії в певній послідовності. Було б розумно обрати такий підхід і до вибору професії. Не треба сприймати жодні інструкції буквально, краще творчо підійти до справи й розробити для себе свій власний план - список необхідних для вибору професії дій. До них можуть бути включені: аналіз пропозицій на ринку освіти, аналіз попиту на ринку праці, об'єктивна оцінка своїх здібностей, схильностей, знань тощо.

Висновки:

Проаналізувавши все вищевикладене та зважаючи на складність розглянутих понять, можна з впевненістю сказати: для того, щоб підліток правильно і усвідомлено вибрав професію, котра б відповідала суспільним і особистісним потребам, визначив свою професійну позицію, йому необхідна кваліфікована допомога. А саме: розумне психолого-педагогічне втручання, професійне консультування та послідовне проведення всіх етапів профорієнтаційної роботи.

1.   Шукаючи роботу, необхідно брати до уваги особливості свого темпераменту — його відповідність тій діяльності, якою доведеться займатись.

2.   Кожний з темпераментів має свої позитивні риси, які можуть бути додатковим плю сом при вашій самопрезентації .