Новини проекту
Новий навчальний рік!
Найзахопливіші детективи для підлітка
Wizeclub Education: курси додаткової освіти в Україні
Що робити, якщо болить поперек
Онлайн академія Mate academy – від мрії потрапити в IT до першої роботи
Мобільні додатки для підтримки організації навчання та співпраці в освітньому процесі
Школа англійської для дітей: важливість навчання та як вибрати кращу школу
Хто такий Зевс?
Вивчаємо англійську за допомогою читання
Благодійність та соціальна відповідальність бізнесу
Як обрати надувний басейн?
Як створити і розкрутити групу у Фейсбуці без блокування
Практичні рекомендації по вибору школи англійської мови
Options for checking articles and other texts for uniqueness
Різниця між Lightning та USB Type-C: одна з відмінностей iPhone
Столична Ювелірна Фабрика
Відеоспостереження у школі: як захистити своїх дітей?
Чим привабливий новий Айфон 14?
Розширений пакет за акційною ціною!
iPhone 11 128 GB White
Програмування мовою Java для дітей — як батьки можуть допомогти в навчанні
Нюанси пошуку репетитора з англійської мови
Плюси та мінуси вивчення англійської по Скайпу
Роздруківка журналів
Either work or music: 5 myths about musicians and work
На лижі за кордон. Зимові тури в Закопане
Яку перевагу мають онлайн дошки оголошень?
Огляд смартфону Самсунг А53: що пропонує південнокорейський субфлагман
БЕЗПЕКА В ІНТЕРНЕТІ
Вітаємо з Днем Вчителя!
Портал E-schools відновлює роботу
Канікули 2022
Підписано меморандум з Мінцифрою!
Голосування
Як Вам новий сайт?
Всього 73 людини

Дистанційне навчання . Всесвітня історія 6 клас. Блищик Г. А.

Дата: 20 березня 2020 о 19:12
Автор: Блищик Г. А.
1,483 перегляда

Практичне заняття. Суспільне, господарське та повсякденне життя в античних полісах на території України.

1. Робота з історичними джерелами.

1) Із Географії Страбона. Крім гірської частини на морському березі до Феодосії, вся інша частина Херсонеса є рівниною з добрим ґрунтом, надзвичайно багатою на хліб. Земля, зорана абияк будь-яким орачем, дає високий урожай. У давнину звідси возили хліб до еллінів, так само, як солону рибу з Меотіди. Мешканців півострова спеціально називали хліборобами, на відміну від народів, які жили вище за них, були номадами (кочівниками) й живилися м’ясом різних тварин, переважно ж кониною, а також кобилячим сиром, молоком і сироваткою. Приготовлена особливим способом сироватка була для них ласощами. Через це й назвали всіх тамтешніх жителів молокоїдами. Номади воювали більше, ніж розбійничали, і війни вели за данину. Віддавши землю у володіння охочим вирощувати хліб, вони задовольнялися отриманням помірної данини не для наживи, а задля задоволення щоденних життєвих потреб. У разі ж несплати грошей орендарями – починали з ними війну. Ось чому поет називав цих людей і справедливими, і водночас такими, що не мають законів.

Запитання:

• Якими були основні заняття греків-колоністів?

• Хто жив поряд із ними?

• Якими були взаємини між греками та їхніми сусідами?

2) Уривок з «Присяги херсонесців» (с. 163 підручника)

Запитання: • Поясніть, чому устрій Херсонеса визначають як демократичний.

• Які права та обов’язки мали херсонесці?

• У чому херсонесці вбачали запоруку незалежності й процвітання свого міста?

• Отже ми ознайомились із повсякденним життям мешканців міста-колонії Херсонесу.

2. Завдання на вибір.  Вибрати текст, прочитати , дібрати до нього назву та скласти план. Потім за складеним планом переказати його.

Текст №1 ____________________ У перекладі з давньогрецької назва цієї колонії означає «щаслива». Вона розташована на правому березі Бузького лиману поблизу сучасного селища Парутине Очаківського району Миколаївської області. Була заснована близько середини 7 ст. до н.е. вихідцями з району Мілета і проіснувала до середини 3 ст. до н.е. На етапі розквіту – наприкінці 4 – у 3 ст. до н.е. – Ольвія займала територію площею приблизно 55 га, кількість її жителів становила близько 20 тис. осіб. Економічну базу поліса становило сільське господарство. Ольвійська держава мала свої гроші. Ольвію добре знали в античному світі. Деякий час вона входила до Афінського морського союзу. Її торговельні й культурні зв’язки сягали не тільки причорноморських міст, а й Східного Середземноморя – Греції, Малої Азії, Александрії Єгипетської.

Текст №2 _____________________ Пантікапей був заснований у 1-й половині 6 століття до н. е. на західному березі Керченської протоки (на місці сучасної Керчі) переселенцями з Мілета та інших центрів Давньої Греції. З 2-ї половини 6 століття до н. е. карбував власну монету. З утворенням близько 480 до н. е. Боспорської держави став її столицею. Розквіт Пантікапея припадає на 5 — початок 3 століття до н. е., коли він був найбільшим ремісничим і торговельним центром Північного Причорномор'я. Він був розташований на схилах та біля підніжжя сучасної гори Мітрідат. На вершині гори був акрополь з храмами Аполлона, Кібели та палацами правителів Боспору. В приморській частині розташовувалась агора та великий порт, до якого прибували товари із Середземномор'я(маслинова олія, вино, керамічний посуд) та скіфських земель (хліб, риба, шкіра). На схилах гори стояли будинки заможних жителів міста. Халупи трударів купчилися на околицях міста. Пантікапей був оточений оборонним муром. За межами міста на північ, захід та південь простягся некрополь із похованнями царів, знатної верхівки населення міста (кургани Юз-Оба, Золотий курган) та пересічного населення. У 4 столітті на економічному житті Пантікапея відбулася соціально-економічна криза, що охопила весь античний світ. У 370-х роках місто зазнало руйнівного удару гунів. У 5 столітті античний Пантікапей перестав існувати.

Текст №3. ____________________ Унаслідок зведення спочатку середньовічного міста та фортеці, а потім і сучасного значна частина античного міста була знищена, забудованим виявився і некрополь Тіри. Частина міста була зруйнована водами Дністровського лиману. Збереглося 11-12 га території за межами середньовічної фортеці, де знайдені культурні нашарування античної доби. Розкопано залишки житлових кварталів IV ст. до н. е. — IV ст. н. е. й оборонних споруд кінця IV ст. до н. е. — середини ІІІ ст. н. е. Найранішими об'єктами можуть вважатися деякі підвальні приміщення, які були споруджені в самому кінці V — на початку IV ст. до н. е. і пізніше були перебудовані. Місто було засноване вихідцями з Мілета, ймовірно, наприкінці VI — на початку V ст. до н. е., точна дата поки що не встановлена. Освоєння району колонізації відбувалося інакше, ніж в Ніконії або Ольвії, — в архаїчний час сільські поселення навколо Тіри були відсутні. У зв'язку з цим є підстави реконструювати просторове розташування сільськогосподарських угідь Тіри для кінця VI–V ст. до н. е. у вигляді системи наділів у безпосередній близькості від апойкії. На ранньому етапі кількість мешканців не перевищувала 2,5 тис. осіб. Проте, судячи зі знахідок керамічного посуду, торгівля велася з Іонією, Хіосом, Істрією, Аттикою. Місто досягає певного розквіту. Економічне зростання Тіри припадає на IV — середину III ст. до н. е. У цей час вона набуває вигляду, що був типовим для давньогрецького міста. У Тірі й на її поселеннях були знайдені зерна проса, ячменю, голозерної м'якої і карликової пшениці, а також одно- і двозернянки. Мабуть, існували виноградарство та виноробство. Побічно про це свідчать зображення виноградного грона на монетах Тіри цього періоду, а також знахідки декількох тарапанів, які використовували під час виробництва вина, здебільшого в домашніх умовах. Існувало розвинене тваринництво, для якого характерним було переважання дрібної рогатої худоби. Певну роль відігравали промисли, перед усім, рибальство. Значно розширюються торговельні зв'язки міста з середземноморськими і причорноморськими центрами — Фасосом, Родосом, Аттикою, Кізіком, Сінопою, Гераклеєю, Томісом, Каллатісом, Ольвією, Херсонесом, Боспором, Олександрією Єгипетською. У другій чверті IV ст. до н. е. місто починає карбувати власну монету із зображенням на аверсі голів Геракла, річкового божества Тіраса, Деметри. В середині І ст. до н. е. Тіра, як і Ольвія, піддалася нашестю гетських племен під проводом Буребісти. Дослідження останніх років виявили тут шар пожежі, чітко датований монетними знахідками серединою І ст. до н. е. На якийсь час поліс припинив своє існування.

• Про які грецькі міста – колонії ви дізналися? (Так, Ольвія, Пантикапей, Тіра).

Знайдіть їх на карті - ст.. 164 підручника. • Що спільного було в житті цих полісів? Що відмінного?

3. Аналіз літературного твору. Із поеми Ліни Костенко «Скіфська одіссея» про міста-держави Північного Причорномор

І збудувавши Ольвію і Тіру, Пантікапей,

Німфей та Херсонес, купці з Мілету,

вихідці з Епіру жили на скелях, ближче до небес.

Внизу ліпила мазанки злидота.

Чайки злітались вранці на лиман.

Грек не читав, можливо, Геродота, —

в ньому самому Геродот дрімав.

Він знав одне — що десь там за лиманом

тече ріка велика Борисфен.

Так край лежить неміряний незнаний,

земля народів інших і племен.

Він бачив світ крізь дуже грецькі міфи,

охочий був почути щось нове.

Скіф і не скіф були для грека — скіфи.

Увесь той край він Скіфією зве.

Грек чув, що десь на північ від Гілеї

є вільний торг, де грекам привілеї.

Там на горі є місто, що до нього

купці пливуть аж з моря крижаного.

Тож грек пливе, на весла налягає.

Короткі ночі, спати не встигає. А у човні ж усякої матерії,

вино, олія, амфори, лутерії,

чорнофігурний лаковий бомбілій,

химери, ткані по тканині білій.

А не була б же Греція Елладою —

у нього й дзбан з Афіною Палладою!

У цих краях торгуючи давно,

Грек прорубав у Скіфію вікно. •

У якій місцевості оселялися греки? Чим вона приваблювала переселенців? 

Які міста були побудовані греками в Північному Причорномор’ї?

Яку річку греки називали Борисфеном?

• Як ви розумієте слова: «Скіф і не скіф були для грека – скіфи. Увесь той край він Скіфією зве»?

Що віз на ринок грек?

1. Робота з візуальними джерелами (с. 165 підручника) Скориставшись пам’ятками, сформулюйте кілька тверджень про розвиток господарства в античних полісах на території України. Свою розповідь почніть словами: Зображені пам’ятки свідчать про розвиток у греків, мешканців античних полісів Північного Причорномор’я та Криму…

2. Доведіть, що мешканці грецьких колоній Північного Причорномор’я плекали духовні цінності античного світу. Наведіть не менше трьох аргументів.

Підготуйтеся до тематичного оцінювання. Повторити параграфи підручника 30 – 38. ст. 127 – 166.

Коментарі:
Залишати коментарі можуть тільки авторизовані відвідувачі.