Дистанційне заняття . Українська мова , 10 клас Вчитель Коцар Л.Ф.
Тема . Відмінювання числівників. Тренувальні вправи
Тема 2. Розвиток мовлення і культура спілкування. Уживання числівників на позначення часу
ВІДМІНЮВАННЯ ЧИСЛІВНИКІВ :
https://www.youtube.com/watch?v=JlpW7YISHVQ
https://www.youtube.com/watch?v=mK2U1bvm8Ps
Кількісні числівники змінюються за зразками (типами).
| Типи відмінювання |
Числівники |
|---|---|
| I тип | числівник один, одне, одна, одні (1); |
| II тип | власне кількісні: два, три, чотири (2, 3, 4), обидва, кілька, багато; |
| збірні: двоє, троє, четверо, п’ятеро, … десятеро... (2 – 20 і 30); | |
| займенники скільки і стільки; | |
| III тип | власне кількісні від п’яти (5) до вісімдесяти (80) (крім сорока (40)), кільканадцять, кількадесят (числівники цього типу можуть також відмінюватися, як і збірні числівники II типу); |
| IV тип | числівники сорок, дев’яносто, сто (40, 90, 100); |
| V тип | числівники від двохсот (200) до дев’ятисот (900), а також кількасот; |
| VI тип | числівники тисяча, мільйон, мільярд; |
| VII тип | дробові числівники: одна сьома, вісім десятих. |
Відповідають на такі питання:
| 1) | називний | — скільки? |
| 2) | родовий | — скількох? |
| 3) | давальний | — скільком? |
| 4) | знахідний | — скільки? скількох? |
| 5) | орудний | — скількома? |
| 6) | місцевий | — (на) скількох? |
| Від- мінки |
II тип відмінювання (два) |
III тип відмінювання (п’ять) |
IV тип відмінювання (сорок) |
V тип відмінювання (двісті) |
|---|---|---|---|---|
| Н. | -а/ -і, -и, -еро | , -о | -сті, -ста, -сот | |
| Р. | -ох | -и | -а | -сот |
| Д. | -ом | -и | -а | -стам |
| Зн. | Як у називному або родовому відмінку | Як у називному відмінку | ||
| Ор. | -ома (-ма) | -ма | -а | -стами |
| М. | -ох | -и | -а | -стах |
Порядкові числівники, що мають закінчення -ий, відмінюються як прикметники твердої групи: перший (перша, перше), другий, двадцятий, сотий, тисячний, мільйонний; числівник третій (третя, третє) відмінюється як прикметник м'якої групи (див. Відмінювання прикметників).
У складених кількісних числівників відмінюються всі складові частини: двісті тридцять шість — двохсот тридцяти шести.
У складених порядкових числівників відмінюється лише останній компонент: двісті тридцять шостий — двісті тридцять шостого.
1. Числівник І типу один змінюється за родами, числами й відмінками, як займенник той.
| Н. | один, одне | одна | одні |
| Р. | одного | однієї, одної | одних |
| Д. | одному | одній | одним |
| Зн. | один, одного | одну | одні, одних |
| Ор. | одним | однією, одною | одними |
| М. (на) | одному, однім | одній | одних |
2. За II типом відмінюються числівники два, обидва, три, чотири, кілька, багато, усі збірні (двоє, троє, четверо, п’ятеро...) та займенники скільки і стільки. Причому в непрямих відмінках числівник обидва втрачає частину -два, а збірні — суфікс -еро.
| Н. | два, дві/двоє | три/троє | обидва, обидві | п’ятеро |
| Р. | двох | трьох | обох | п’ятьох |
| Д. | двом | трьом | обом | п’ятьом |
| Зн. | Як у називному або родовому відмінку | |||
| Ор. | двома | трьома | обома | п'ятьма/п’ятьома |
| М. (на) | двох | трьох | обох | п’ятьох |
Числівники чотири і багато в орудному відмінку, як виняток, мають закінчення -ма: чотирма, багатьма (і багатьома).
3. За III типом відмінюються числівники від п’яти до вісімдесяти (крім сорока), кільканадцять, кількадесят. У складних числівниках цього типу (п’ятдесят — вісімдесят) відмінюється лише друга частина. В основах числівників шість, сім, вісім чергуються голосні.
| Н. | шість | сім | вісім | п’ятдесят |
| Р. | шести | семи | восьми | п’ятдесяти |
| Д. | шести | семи | восьми | п’ятдесяти |
| Зн. | Як у називному відмінку | |||
| Ор. | шістьма | сьома | вісьма | п’ятдесятьма |
| М. (на) | шести | семи | восьми | п’ятдесяти |
Ці числівники в непрямих відмінках мають однакове закінчення -и, тільки в орудному — -ма.
Допускають, що числівники цього типу можуть також відмінюватися, як і збірні числівники (тип II). Але ж не кажемо, наприклад, “п’ятьох десятих”, а тільки п’яти десятих; так само не кажемо “сімохсот” чи “сімомстам”, а тільки семисот, семистам. Тому сплутувати відмінювання числівників цих двох типів (власне кількісних і збірних) не слід.
4. За IV типом відмінюються числівники сорок, дев’яносто, сто. Ці числівники в усіх відмінках, крім називного і знахідного, мають однакове закінчення -a: дo сорока днів, сорока робітникам, з дев’яноста учнями, на ста сторінках.
5. За V типом відмінюються числівники від двохсот до дев’ятисот, а також кількасот. У цих числівниках змінюються обидві частини: перша — як відповідний числівник II або III типу, а друга — як іменник місто в множині. Пишуться вони разом.
| Н. | три міста | триста | п’ять міст | п’ятсот |
| Р. | трьох міст | трьохсот | п’яти міст | п’ятисот |
| Д. | трьом містам | трьомстам | п’яти містам | п’ятистам |
| Зн. | Як у називному відмінку | |||
| Ор. | трьома містами | трьомастами | п’ятьма містами | п’ятьмастами |
| М. (у) | двох містах | двохстах | п’яти містах | п’ятистах |
6. Числівники VІ типу тисяча, мільйон, мільярд відмінюються, як іменники відповідної відміни і групи (див. Поділ іменників на відміни, Поділ іменників на групи, Відмінкові закінчення іменників).
| Н. | тисяча | тисячі | мільйон | мільйони |
| Р. | тисячі | тисяч | мільйона | мільйонів |
| Д. | тисячі | тисячам | мільйону | мільйонам |
| Зн. | тисячу | тисячі | мільйон | мільйони |
| Ор. | тисячею | тисячами | мільйоном | мільйонами |
| М. (у) | тисячі | тисячах | мільйоні | мільйонах |
7. У дробових числівниках (VІІ тип) перша частина (чисельник) відмінюється, як власне кількісний числівник, а друга (знаменник) — як порядковий (при цьому пропускаємо слово частина після назви знаменника).
| Н. | одна сьома | три сьомі | вісім десятих |
| Р. | однієї сьомої | трьох сьомих | восьми десятих |
| Д. | одній сьомій | трьом сьомим | восьми десятим |
| Зн. | одну сьому | Як у називному відмінку | |
| Ор. | однією сьомою | трьома сьомими | вісьма десятими |
| М. (на) | одній сьомій | трьох сьомих | восьми десятих |
Виконайте тестові завдання :
https://learning.ua/mova/shostyi-klas/kilkisni-ta-poriadkovi-chyslivnyky