Лексика української мови дуже багата. Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів. Для кожного, хто вивчає українську мову, надзвичайно важливо знати групи слів за значенням — омоніми, синоніми, антоніми та пароніми.  У нашому мовленні та мові художніх творів вони траляються часто. Правильне їх використання прикрашає мовлення.

Омоніми

Від багатозначності треба чітко відмежовувати омонімію.

Омоніми — це слова, однокові або подібні за звучанням, але різні за лексичним значенням.

Наприклад, балка — яр з положистими схилами і балка — дерев’яний чи металевий брус для перекриття стелі; порох — пил і порох — вибухова речовина; чайка — птах і чайка — човен.

Отже, омоніми мають однаковий звуковий склад, але зовсім різні за значенням. Це різні слова, а не різні значення одного й того ж слова: стан — талія, стан — ситуація, обставини.

Омоніми сучасної української літературної мови переділяються на дві групи: повні (прості) і неповні (часткові).

Повні омоніми — це такі слова, які зберігають однакове звучання в усіх граматичних формах: деркач – птах і деркач — стертий віник (пор. деркача, деркачем, на деркачі). Такі омоніми завжди належать до однієї частини мови.

Серед неповних омонімів вирізняють декілька груп.

Омоформи — різні за значенням слова, однакове звучання яких зберігається лише в окремих граматичних формах: ранком (іменник в орудному відмінку однини і прислівник); мати, поле (іменники) і мати, поле (дієслова); світи (іменник у формі множини) і світи (дієслово наказного способу: Світи, сонечко, яскравіше).

Омофони — слова різні за значенням і написання, але однакові за звучанням: сонце і сон це, лежу (від лежати) і лижу (від лизати), мене (до я) і мине (від минати), проте і про те.

Омографи — слова, однакові за написанням, але різні за значенням і звучанням. Вони розрізняються наголосом: обід і обід (у колесі), мала (прикметник) і мала (дієслово), дорога (прикметник) і дорога (іменник).

Омоніми здебільшого вживаються в художній літературі, народній творчості, в розмовно — побутовому мовленні: Погана та мати, що не хоче дитя мати (Народна творчість). Ними послуговуються для створення дотепних висловів, каламбурів.

Синоніми

Синоніми — це слова тотожні або близькі за значенням, але різні за звучанням: аргумент, доказ, підстава, обґрунтування; конче, доконче, неминуче; будувати, споруджувати, зводити, (хату) ставити, (з каменю) мурувати; (машини) складати, виготовляти; (суспільство) створювати, організовувати; (світогляд) формувати, ґрунтувати.

Синоніми переважно належать до однієї частини мови і відрізняються відтінками значень або стилістичними забарвленням, чи обома ознаками одночасно. Наприклад, дієслова із загальним значенням говорити розрізняються і відтінками значень, і емоційним забарвленням: базікати — говорити про щось не варте уваги, шептати — говорити тихо, варнякати — говорити дурниці, воркотати — ніжно і стиха розмовляти, бурчати — говорити нерозбірливо, з незадоволенням тощо.

Синоніми групуються в синонімічні ряди (синонімічні гнізда).

Виокремлюють такі різновиди синонімів: лексичні і контекстуальні.

Лексичні синоніми — це слова, що належать до однієї частини мови і мають відмінності у значенні. Серед лексичних розрізняють семантичні, стилістичні, семантико-стилістичні й абсолютні.

Семантичні (поняттєві, ідеографічні) синоніми — це стилістично нейтральні слова, що відрізняються відтінками у значенні: схвалювати, підтримувати, затверджувати; взаємини, стосунки, відносини.

Стилістичні синоніми — це слова, що різняться експресивно-емоційним забарвленням, належністю до мовних стилів: біографія(офіційно-діловий стиль) і життєпис (публіцистичний стиль).

Семантико-стилістичні синоніми — слова, що різняться і відтінками значень, і емоційним забарвленням: бити, ударяти, гатити, гамселити, садити.

Абсолютні синоніми — це слова тотожні за значенням і різняться лише звучанням: алфавіт, азбука, абетка; дієслово, інфінітив, неозначена форма дієслова; безплатний, безкоштовний. Ці синоніми позбавлені експресивно-емоційних відтінків: мовознавець, лінгвіст, баритися, гаятися.

Контекстуальні синоніми — це слова, що мають близьке значення тільки в контексті. Поза контекстом ці слова вживаються з абсолютно різним значенням. Так дієслова провалитися і не скласти не є синонімами, але в певному контексті вони можуть вживатися як синоніми (провалитися на екзамені – не скласти екзамену).

Специфічними синонімами є евфемізми — слова, що вживаються для непрямого, прихованого, ввічливого позначення певного предмета, явища, дії замість прямої їх назви: нерозумний замість дурний; допускати неточність замість збрехати; знешкодження, нейтралізація замість убивство. Джерела евфемізмів — у прагненні уникнути з тих чи інших міркувань прямої назви предмета шляхом заміни її позитивним еквівалентом.

Наявність багатої системи синонімів у сучасній українській літературній мові створює неабиякі можливості для вибору їх у мовленні.

Антоніми

Антоніми — це слова з протилежним лексичним значенням, однак поєднані певним спільним фактором, наприклад: високий – низький (зріст), товстий – худий (статура), веселий – сумний (настрій). Як бачимо, антоніми поєднуються у пари. Багатозначні слова можуть входити у різні антонімічні пари з різним відтінками своїх значень. Наприклад, важка скриня – легка скриня; важка хода – плавна хода; важке завдання – просте завдання.

Структурно антоніми діляться на дві групи:

1. Однокореневі антоніми, або афіксальні, що творяться за допомогою додавання префіксів: доля – недоля, свіжий – несвіжий, революція – контрреволюція, приватизація – реприватизація, чесний – безчесний;

2. Різнокореневі антоніми: день – ніч, назад – вперед, мокрий – сухий, працювати – ледарювати.

Деякі слова в українській мові антонімів не мають. По—перше, власні назви (імена і географічні назви), конкретні іменники, такі як «будинок», «око», «лава», всі числівники та деякі займенники, вузькі терміни: сума, розчинник, іменник, багато прикметників і дієслів. Адже у багатьох із них не можливо виділити два крайніх прояви або стани, що лежить в основі антонімії. Це явище активно використовується письменниками для створення антитези.

Пароніми

Пароніми — це слова, що мають подібність у морфологічній будові (близькі за фонетичним складом), але розрізняються за значенням:

• уява (здатність уявляти — плід уяви) — уявлення (знання, розуміння чогось — помилкове уявлення);
• гривня (грошова одиниця) — гривна (металева шийна прикраса у вигляді обруча);
• кампанія (сукупність заходів, спрямованих на виконання певного завдання) — компанія (група осіб, пов’язаних певними інтересами або торговельне чи промислове товариство).

Пароніми близькі до омонімів, але не тотожні з ними.

Між паронімами можуть встановлюватися синонімічні (блискучий — лискучий, блукати — блудити, повноваження — уповноваження, особистий — особовий), антонімічні (прогресивний — регресивний, густо — пусто, іммігрант — емігрант) відношення.

 Як і омоніми, пароніми є широко вживаними в різних стилях, а також вживаються у мовленні для створення каламбурів.

Виконайте тести

Тест для самоперевірки з теми «Лексикологія. Фразеологія»

1. З’ясуйте, яке значення слова «вікно» є переносним:

А) отвір для світла;
Б) екран дисплея;
В) отвір певного призначення в машині;
Г) невеличке озерце в болоті;
Д) вільна година між лекціями.

2. Укажіть слово, яке не сполучається зі словом «клітка»:

А) для птахів;
Б) грудна;
В) організму;
Г) сходова;
Д) шахова.

3. Знайдіть такі словосполучення, у яких вжито багатозначне слово:

А) блок статей — опозиційний блок;
Б) літній день — літній чоловік;
В) поставити хворому банки — купити дволітрові банки;
Г) стрижка під бокс — ходити на бокс;
Д) пісня вівсянки — каша з вівсянки.

4. Знайдіть прислів’я, у якому вжито антоніми:

А) Сонце блищить, а мороз тріщить.
Б) Грудень рік кінчає, а зиму починає.
В) Де ластівка не літає, а в квітні додому прилітає.
Г) Зробив діло, гуляй сміло.
Д) Повзком, де низько, тишком, де слизько.

5. Знайдіть речення з діалектизмом:

А) Пишний крислатий дуб привертав увагу багатьох мандрівників, які цікавляться пам’ятками минулого (І. Шаповал).
Б) Я почав прислухатися та роздивлятися й незабаром помітив, що голоси лунали з молдавської колиби (М. Коцюбинський).
В) Під стріхами хат дбайливі господині розвішали кетяги червоної калини (І. Цюпа).
Г) Вкладали кореневища аїру в бурдюки з водою, шоб вода довго залишалася свіжою завдяки дії фітонцидів (Л. Павленко).
Д) Звичай щедрувати і частково колядувати і віншувати на Новий рік був переважно землеробським (Я. Головацький).

6. Знайдіть слово або словосполучення, яке пояснює фразеологізм «ганяти вітер по світу»:

А) відпочивати;
Б) ледарювати;
В) бігати;
Г) махати руками;
Д) визначати напрям вітру.

7. З’ясуйте, який фразеологізм має значення «дуже повільно, не поспішаючи»:

А) ні проїхати ні пройти;
Б) ноги носять;
В) носити камінь за пазухою;
Г) нога за ногою;
Д) пасти задніх.

8. Виберіть рядок, у якому всі слова однозначні:

А) башта, галоп, борода, готель;
Б) атлетика, ліжко, кисень, магнітофон;
В) атака, горло, контур, крем;
Г) дієта, диск, кабінет, бактерія;
Д) картина, драма, юнак, вересень.

9. Виберіть рядок, у якому всі слова є синонімами до слова «дорога»;

А) стежка, вулиця, бруківка, смуга, спуск;
Б) провулок, путь, серпантин, об’їзд, артерія;
В) трек, узвіз, магістраль, проспект, колія;
Г) доріжка, бульвар, траса, путівець, асфальт;
Д) шлях, гостинець, тракт, шосе, автострада.

10. Знайдіть рядок, у якому всі виділені слова вжито в прямому значенні:

А) сталева воля, теплий погляд, гострий розум;
Б) гостра страва, світлий розум, тепла осінь;
В) золоті руки, ведмежа послуга, сталеві м’язи;
Г) срібна голова, гострий кут, тепла зустріч;
Д) сталевий зливок, срібна ложка, теплий одяг.

11. У якому рядку всі слова запозичені?

А) нотаріус, формула, черевики, красень, село;
Б) театр, каска, яхта, новела, двері;
В) табун, форма, завод, бадьорий, історія;
Г) ангел, клас, кавун, парламент, кекс;
Д) журитися, крига, прикмета, взуття, громадянин.

12. У якому рядку всі слова загальновживані?

А) дитина, ластівка, малина, спокій, військо;
Б) долоня, різати, пісня, ранок, князь;
В) косити, піонер, струна, однина, перо;
Г) солодкий, двадцять, глюкоза, перебудова, кріпак;
Д) папір, аргумент, меч, уста, динаміка.

13. У якому рядку всі слова є неологізмами?

А) комп’ютер, аташе, диплом, редактор, бюро;
Б) комюніке, форум, демократ, ювілей, сканер;
В) ксерокс, абітурієнт, теза, приватизація, лізинг;
Г) філософія, патріот, факс, аваль, градація;
Д) промоутер, дилер, дайвінг, креативний, провайдер.

14. Знайдіть рядок, у якому всі фразеологізми мають однакове значення;

А) вийти в люди; вийти на дорогу; вийти сухим із води;
Б) відкрити душу; відкрити дорогу; відкрити очі;
В) входити в норму; входити в колію; входити в русло;
Г) давати відсіч; давати перцю; давати по руках;
Д) жити, як вареник у маслі; жити, як горох при дорозі; жити, як у Бога за дверима.

15. У якому рядку фразеологізми є антонімами?

А) як чорна хмара — як водою облитий;
Б) як на голках — як стріла;
В) гріти чуба — ганяти собак;
Г) як на гарячому вугіллі — як у воді намочений;
Д) співати дифірамби — співати хвалу.