КОРИСНІ ПОСИЛАННЯ :

https://znoclub.com/inshe/1173-ukrajinska-mova-pravila-perenosu-sliv.html

https://school-zno.com.ua/ukr-mova/orfografija/69-pravyla-perenosu.html

http://ukrainskamova.com/publ/chinnij_pravopis/fonetika_i_pismo/perenos_chastin_slova/4-1-0-35

https://www.youtube.com/watch?v=WfMTNw0M0cQ

Орфографічні правила переносу

Частини слів з одного рядка в другий слід переносити за складами: га́й-ка, зо́-шит, кни́ж-ка, ко-ло́-дязь, па́ль-ці, са-дів-ни́к, Ха́р-ків.

При цьому:

1. Не можна розривати сполучення літер дж, дз, які позначають один звук. Отже, переносиш можна лише так: ґу́-дзик, хо-джу́. Якщо дж, дз не становлять одного звука (це буває, коли д належить до префікса, а ж або з —до кореня), то їх слід розривати: над-звича́й-ний (а не на-дзвича́йний), під-жив-ля́ти (а не пі-дживля́ти).

2. Апостроф і м’який знак при переносі не відокремлюємо від попередньої літери: бур’-я́н (а не бур-’я́н), кіль-це́ (а не кіл-ьце́), Лук’-я́н (а не Лук-’я́н), ни́зь-ко (а не ни́з-ько).

3. Одну літеру не залишаємо в попередньому рядку й не переносимо в наступний: ака-де́-мія (а не а-каде́мія), Ма-рі́я (а не Марі́-я), олі-ве́ць (а не о-ліве́ць). Так само не можна поділяти на частини для переносу такі двоскладові слова, як або́, моя́, о́ко, ши́я тощо.

4. При переносі складних слів не можна залишати в кінці рядка початкову частину другої основи, якщо вона не становить складу: багато-ступі́нчастий (а не багатос-тупі́нчастий), восьми-гра́нний (а не восьмиг-ра́нний), далеко-схі́дний (а не далекос-хі́дний).

5. Не можна розривати ініціяльні абревіятури, а також комбіновані абревіятури, які складаються з ініціяльних скорочень цифр: ЗІЛ-111, ЛАЗ-105, МАУ, УРП.

6. У решті випадків, які не підходять під викладені вище правила, можна довільно переносити слова за складами: Дні-про́ й Дніп-ро́, Оле-кса́ндра й Олек-са́ндра, се-стра́ й сест-ра́. Це правило поширюється й на суфікси: бли-зьки́й і близь-ки́й, видавни́-цтво, видавни́ц-тво й видавни́цт-во, га́ли-цький і га́лиць-кий, україн-ський і українсь-кий, убо́-зтво, убо́з-тво й убо́зт-во, суспі́льс-тво й суспі́льст-во.

1. Правильно поділено для переносу всі слова рядка
А під-казка, ґу-дзик, ки-яни, при-свячений
Б бать-ко, сид-жу, об’-єкт, щас-тя
В бадь-орий, міль-ярд, кольо-ри, яск-равий
Г жит-тя, але-я, пере-крити, козаць-кий
Д опе-рація, ві-сь. львів-ський, щед-рість

2. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А Ки-їв, де-в’ять, змага-ння
Б перед-звін, вік-но, туман-ний
В крає-вид, пере-класти, під-йом
Г су-джу, вол ьо-вий, куль-ка
Д арф’-яр, прось-ба, люд-ський

3. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А сиві-ють, видиок-руг, небес-ний
Б баталь-йон, урожай-ний, поя-ва
В зуст-річний, заме-тіль, ате-льє
Г водо-йма, ор-линий, лис-тяний
Д пре-святий, узбі-ччя, трав’-яний

4. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А від’-ємний, знай-дений, при-ємний
Б пі-джак, пере-ллють, від-дячити
В гай-овий, три-гранний, сон-ний
Г вагон-ний, звід-кіль, пое-тичний
Д бажа-ння, посі-яний, слаб-кість

5. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А хвиль-ка, по-хвалитися, са-джає
Б криль-ми, тінь-овий, узбереж-жя
В чорно-книжник, дру-зями, мрі-ями
Г музей-ний, під-звітний, конь-як
Д кра-йовий, ми-ттєвий, остан-ній

6. Помилку в поділі слова для переносу допущено в рядку
А пів’-ясена, сльо-зи, солом’я-ний
Б водо-грай, краї-на, найцін-ніше
В багат-ство, хвой-ний, ку-льовий
Г че-сть, сер-йозний, приватиза-ція
Д облич-чя, небо-схил, край-небо

Відеоролик про ті орфографічні помилки, що трапляються найчастіше, за версією О.Авраменка:

https://www.youtube.com/watch?v=BF3kqDmr8yA

Тексти для редагування:

Ольга Кобиляньська, “Миланхолійний вальс”

Неможу слухати миланхолійної музики. А вже най менше такої, що преваблює зразу душу ясними, до танцю визиваючими грациозними звуками, а від так, зрікаючися їх незамітно, льється лиш одною широкою струєю смутку! Я роспадаюся тоді в чуття і неможу опертися настроєві сумному, мов креповий флер, якого позбутися мені нетак лехко. За те, як пронесется музика блиску, я подвійно живу. Обнімала би тоді цілий сьвіт, заявляючі далеко-широко, що музика грає! І класичну музику люблю. Навчила мене її розуміти і відгадувати по “мотвах”, одна з моїх товарищок, якої душа не мов складалася з тонів і була сама олицетворина музика. Вона вічно шукала гармоніі. В людях, в їх відчувані, в їх відносинах до себе і до природи…

І.Нечуй-Левицький, “Кайдашева сім’я”

Недалеко от богуслава, коло росі, в довгому покручиному яру роскинулось сило семигори. Яр вєтся гадюкою між крутими горами, між зиленими терассами; од яру на всі боки розбіглись, не наче гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блещать рядками ставочкі в очеретах, в осоці, зеленіють ливади. Греблі обсажені сто-літніми вербами. В глибокому яру ніби вєтся оксамитовий зелений пояс, на котрому блищат ніби вправлені в зилену оправу прекраси з срібла. Два рядки білих хат по-під горами біліють, не наче два рядки перлів на зиленому поясі. Коло хат зелиніют густі старі садки.

Панас Мирний, “Хіба ривуть воли, як ясла повні?” ПОЛЬОВА ЦАРІВНА

На дворі весна в повні. Куди неглянь — скрізь розвернулося, роспустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще невспіло наложити палючих слідів на землю: як на великдень дівчина, красуєця вона в своїм роскішнім убранні... Поле — що безкрає море — скільки зглянеш — розіслало зилений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіпялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне... З неба, як ростоплене золото, льється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає соняшна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... Лигенький вітрец подихав з теплого краю, перебігав з нивки на нивку, живив, освіжав кожну билинку... І ведуть вони між собою тихутаємну розмову: чутно тільки шелист жита, травиці...

Відредаговані тексти чекаю у Вайбері