Дистанційне заняття . Українська література , 11 клас Вчитель Коцар Л.Ф.
Тема .Поезія Стуса – взірець «стоїчної» поезії у світовій ліриці («Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…», «Господи, гніву пречистого…»).
https://www.youtube.com/watch?v=KVGbOt4uicw Василь Стус "Крізь сотні сумнівів я йду до тебе"
https://www.youtube.com/watch?v=u9jpbkAR7dU Василь Стус. Крізь сотні сумнівів я йду до тебе... (Поезія)
Прийом «Фішбоун» Чи можна сказати, що В. Стус був справжнім стоїком?
Робота зі словником
Стоїцизм – учення однієї з шкіл античності. Стоїки ставили мету: досягнути душевного спокою, духовної незворушності, бути мужніми і стійкими під час життєвих випробувань.
Екзистенціалізм – течія модернізму, яка підкреслює, що людина відповідає за свої дії лише тоді, коли діє вільно, має свободу волі, вибору і засобів їхньої реалізації.
Голова. Чи можна сказати, що В. Стус був справжнім стоїком?
Верхні кістки. Виступ у кінотеатрі з протестом проти арештів, прагнення справедливості; виступ над могилою Алли Горської, друк за кордоном збірки «Зимові дерева»; відстоювання власної гідності; вступ до Української Гельсінської спілки.
Нижні кістки. Відчислення з аспірантури; звинувачення в антирадянській агітації; арешт 1972 рік; покарання – позбавлення побачень, штрафний ізолятор, карцер; арешт 1980 рік.
Хвіст. Борець за зневажені людські права, за зганьблену національну гідність.
Паспорт твору «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе»
Прослуховування поезії «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…».
Словникова робота.
Щовб — сходинка, перекладина драбини;
хлань — безодня;
врочить — передрікає;
запрагла — захотіла.
Жанр: ліричний вірш.
Вид лірики: патріотична і філософська.
Тема: показ свідомого вибору ліричним героєм свого життєвого шляху, де панує світло, добро, краса; усвідомлення того, що повести його зможе лише правда! Це своєрідна поетична декларація митця.
Ідея: уславлення цілеспрямованості ліричного героя, який у своїх духовно-етичних домаганнях правди зазнає хитання і перешкод, але не зневіряється і вибирає духовну висоту.
Провідний мотив: незламність, здатність залишатися людиною за будь-яких обставин.
Віршовий розмір: ямб.
Художньо-виражальні засоби епітети: буремний лет, високий вогонь, смертні грані, людські дерзання, чорна порожнеча, шлях правдивий; метафори: добро і правдо віку, душа запрагла неба, душа держить путь, не ступали людські сліди, поза смертні хлані, врочить подив; гіпербола: крізь сотні сумнівів…, через сто зневір; алітерація звуків Р, С, Щ звертання: добро і правдо віку; символ: предтеча.
Паспорт твору «Господи, гніву пречистого…»
За жанром твір – віршована молитва. Характерним для неї є звернення до Бога з проханням потрібного. Мужня, стоїчна поезія «Господи, гніву пречистого…» В. Стуса утверджує впевненість ліричного героя в тому, що він зможе вистояти, не зрадить себе й своїх переконань. Він свідомо йде «на амбразуру», на біду, щоб відкрити людям очі на правду, показати приклад боротьби за людську гідність і силу людського духу.
Жанр: медитація (віршова молитва).
Вид лірики: філософська.
Тема: звернення ліричного героя до Всевишнього з проханням не осудити його за глибоку віру і надію, бо утверджує безсмертя людського духу.
Ідея: утвердження сили людського духу, прагнення не загубити у тяжких випробуваннях своєї самототожності, неповторності своєї долі.
Віршовий розмір: дактиль.
Римування: перехресне.
Художньо-виражальні засоби: епітети: гнів пречистий; мале людське життя; риторичне звертання: Господи, гнiву пречистого; метафори: думою тугу розвіюю; надiєю довжу його в віки.
Бога, як символа совісті людської, віри в справедливість та добро, Стус згадує досить часто: в часи, коли йому нестерпно важко, шукає опори, дивиться на своє життя крізь призму Божих заповідей. В основу вірша покладено канон, запропонований християнським богословом VІІІ ст. Іоаном Дамаскіном, як «сходження розуму до Бога, прохання потрібного в Бога».
Виконайте тестові завдання за прочитаними поезіями В.Стуса :