Дистанційне заняття . Українська мова , 11 клас Вчитель Коцар Л.Ф.
Тема . Повторення . Фразеологія (Частина 1 )
Сьогодні поговоримо про іскрометні скарби мовної образності .Це фразеологізми.Вони передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит.
Фразеологізми - це перлини мови, невичерпні скарби народної мудрості. Той, хто добре володіє мовою, збагачує думку і слово фразеологізма - ми, прислів’ями, приказками, крилатими словами та виразами.
Фразеологія (гр.phrasis — вираз, зворот і lоgоs слово) - сукупність фразеологізмів у мові, продукт багатовікової мовної творчості українського народу. Фразеологічний зворот (фразеологізм) – стійка одиниця мови, яка сприймається як єдине ціле і використовується мовцями в усталеному оформленні. Фразеологізми поділяють на такі типи :
а) фразеологічні зрощення - це такий тип стійкого словосполучення, значення якого абсолютно не залежить від значень його компонентів чи слів, які входять до його складу, і воно не членується, не ділиться, не розкладається на окремі компоненти, оскільки поодинці компоненти такого сполучення слів (принаймні один з них) існувати самостійно не можуть, наприклад:
-
бити байдики - 'нічого не робити',
-
віддатися за Муравського - 'померти',
-
бабин смик - 'парубок, що одружується зі старшою жінкою зарадимаєтку';
б) фразеологічні єдності - стійкі словосполучення, значення яких хоча б незначно мотивоване значенням слів-компонентів, що входять до їхнього складу, наприклад:
-
прикусити язика - 'замовкнути',
-
п'ятами накивати - 'утекти',
-
скінчений осел - 'безглузда, вперта людина, цілковитий дурень',
-
ребра лічити - 'бити';
в) фразеологічні сполучення - це такі стійкі словосполучення, до складу яких входять слова з вільним і фразеологічне зв'язаним значенням, а їхнє цілісне фразеологічне значення випливає зі значень слів-компонентів фраземи, наприклад:
-
справа честі, здобути перемогу, храм науки, добрі наміри.
Інколи до цих основних типів фразеологізмів ще додають такий тип, як фразеологічні вислови, до яких зараховують «стійкі звороти мови, що семантичне не діляться і складаються зі слів із вільним значенням, але у процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці» , наприклад:
-
мовчання - знак згоди,
-
стукайте і відкриють,
-
інформаційний простір,
-
засоби масової комунікації.
Фразеологізми-синонімами вважають ті «фразеологічні одиниці, які позначають той самий предмет дійсності, виражають те саме поняття, Відтіняючи різні його сторони» . Фраземи-синоніми, як і слова-синоніми, належать до однієї частини мови. Наприклад:
-
бити байдики, баглаї бити, гандри бити - 'нічого не робити, нічим не у
-
сажень зросту, до сволока головою сягає, плечима стелю підпирає, Бог (кравець) міру загубив - 'високий' (кожна наступна фразема в цьому ряді вказує на більший вияв ознаки 'високий'),
-
розумом високий, розумом зрілий і лоб на три п'яді, сім розумів, убогий духом і порожньою торбою по голові ударений, ввести в оману і збити з пантелику тощо;
-
навіки закрити очі, заснути вічним сном, зійти зі світу, спочити навіки (нейтральні) - п'яти задерти, піти кози пасти, піти до Бога вівці пасти, вибратися до Закопаного, віддатися за Муравського (жартівливі) - стріпнути позами, копита задерти, дати (врізати) дуба (знижені).
Фразеологізми-антонімами називають такі фраземи, які мають протилежне значення. Як і фраземи-синоніми, фраземи-антоніми належать до однієї частини мови. Наприклад :
схопитися за боки (від реготу) 'почати дуже сміятися'; розпустити патьоки 'почати дуже плакати'; грошей і кури не клюють 'дуже багато'; грошей як кіт наплакав 'зовсім мало'; під боком 'дуже близько'; за горами 'дуже далеко'.
Фразеологізми-омоніми - це такі фразеологічні одиниці мови, які мають однаковий компонентний склад і структурну організацію, але різняться своїм значенням. Як і фраземи-синоніми й антоніми, фраземи-омоніми також належать до однієї частини мови. Наприклад :
|
Фразеологізми-пароніми — це близькі, схожі за своїм компонентним складом і структурою, але з різним значенням одиниці мови, що також належать до однієї частини мови.
на кшталт - 'подібний до чого-небудь'; на один кшталт - 'однаковий', під носом - 'тихо, нерозбірливо)'; під самим носом - 'поруч, близько від кого-небудь'; віддавати шану - 'вшановувати кого-, що-небудь' ; віддавати останню шану - 'виражати пошану до померлого, прощаючись із ним'.Багатозначним фразеологізмам притаманні кілька значень. У нашій мові переважають багатозначні фразеологічні, що мають лише по два значення , наприклад:
підвернути під корито 'випередити в заміжжі' 'перемогти'; різати око 'неприємно вражати' і 'різко виділятися, бути дуже примітним, викликаючи неприємне ставлення до себе',; гопки ставати/стати 'ставати на задні ноги, ставати дибки' (переважно про коней) і 'різко виявляти незгоду, протест'.Джерела української фразеології :
- народний побут: з голови до п 'ят, дати гарбуза, нюні розпускати каламутити воду, передати куті меду;
- вислови античного походження: сізіфова праця, нитка Аріадни,вогонь Прометея, дев’ять муз,ахіллесова п’ята, дамоклів меч, гордіїв вузол;
- біблійні вислови: Хома невірний, терновий вінець, вигнання з раю, терновий вінець, бути притчею во язицех;
- прислів'я та приказки: ліс рубають — тріски летять; і знову за рибу гроші; як Пилип з конопель;
- крилаті вислови видатних людей: Без надії сподіваюсь (Леся Українка); Мертві душі (М. Гоголь);
- деякі професійно-технічні вислови: ланцюгова реакція, абсолютний нуль, кинути якір, передати естафету , хід конем, на різних широтах.
СИНТАКСИЧНА РОЛЬ
Фразеологізми, вступаючи у певні відношення з іншими словами у реченні, можуть виступати в ролі підмета, іменної частини складеного присудка, додатка, означення чи обставини. Наприклад:
- підмет На другім краї неба, насупроти червоніло друге зарево: то сходило повновиде козацьке сонце
- додаток ...А сам він, без єдиного франка чи гульдена, мусив заробляти шматок хліба, тягаючи на спині вантажі.
- іменна частина складеного присудка Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця (Григорій Тютюнник). В 1240 році Київ був знесений з лиця землі Батиєм(П. Загребельний).
- узгоджене означення Був одним один Славко, та й по нім ані сліду (Л. Мартович).
- неузгоджене означення На бригові є сліди ремонту на швидку руку (Ю. Яновський); Слідом за Борисом ввалився його вірний друг Валентин Сорока, ростом під стелю.(О. Гончар).
- обставина...з колиски я мову взяв, що за селом шуміла житнім колоском (І. Нехода); Відповіді з Праги про жінок-студенток ще нема, але, може, не сьогодні-завтра прийде(Леся Українка).
Використання фразеологізмів у різних стилях
Загальне призначення фразеологізмів, незалежно від стилю, — надання образності, експресивності, емоційності усному або писемному текстові, увиразнення його.
Проте далеко не в усіх стилях однаково інтенсивно виявляється ця функція фразеологізмів. Так, у науковому та офіційно-діловому стилях сучасної української мови вживають так звані нейтральні фразеологічні словосполучення на кшталт:
громадська організація, органи державного управління, приватна власність, фізична особа, юридична особа - офіційно-діловий стиль;
процеси, республіканські цінності, важка вода, рідке скло, парадигма відмінювання — науковий стиль.
Крім того, в офіційно-діловому стилі поряд із власне фразеологічними одиницями ще вживають так звані мовні штампи. Це, наприклад: виходячи з, відповідно до, за умови, згідно з, у зв'язку з, незважаючи на.
У публіцистичному, художньому й особливо розмовному стилях значно частіше зустрічаємо і вживаємо фраземи з експресивно-емоційним забарвленням на взірець синенький вогонь - 'волошка',
грішна вода - 'горілка', щука з Кременчука - 'коса'; показувати товар лицем, іжицю прописати, як у воду дивитися, звісити голову.. тощо