Дистанційне заняття . Українська література , 9 клас Вчитель Коцар Л.Ф.

Я в серці своїм заховав Твоє слово,

Щоб мені не грішити проти Тебе.

Псалом 119:11.

- Про яку людину говорять, що вона віруюча?

- Чому необхідно дотримуватися заповідей Бога? Чим вони повчальні?

- В які моменти людина звертається до Бога?

- В яких творах Шевченко використовує загальновживані в народному мовленні риторичні звернення до Господа? Знайти в текстах творів риторичні звернення до Бога.

Посилання : https://www.youtube.com/watch?v=zvAB81fKD4k

       Бiблiя як велика i вiчна книга є супутницею життя багатьох поколiнь у iсторiï людства. Була вона супутницею життя Т. Шевченка вiд народження до самоï смертi. А тому без Бiблiï, без ïï морально-етичного i естетичного досвiду неможливо зрозумiти всю глибину i багатограннiсть Шевченковоï творчостi.

        Iнтерес Т. Шевченка до Бiблiï стимулювався особливим змiстом йогорелiгiйностi. Вiн свого Бога (великого Бога) шукав, вiв з ним нескiнченний дiалог, i процес тих болючих богошукань, внутрiшнiх монологiв i дискусiй породжував не тiльки поклонiння, а й сумнiв, i докiр, i богоборство, бо замiсть правди поет бачив скрiзь лише
кровавiï рiки сліз. Але докори i неприйняття Бога змiнювалися смиреннiстю i побожністю, і поет знову звертався до Бiблiï, шукаючи вiдповiдi на одвiчнi питання й водночас духовну опору у свiтi.
Бiблiя була для Шевченка не лише джерелом духовних iстин, а й високохудожньою книгою, джерелом мотивiв, сюжетiв, образiв. Т. Шевченко переосмислював бiблiйнi мотиви, шукав у них теми , що могли бути звязанi
з тогочасною дiйснiстю. У багатьох творах ми бачимо Т. Шевченка як глибоко віруючого християнина, для якого Бог – святиня, щоденна молитва – органічна потреба духовного життя. Про що б не розповідав, не описував, до якої теми не звертався б, поет не залишає Бога, йде поруч з ним, але найголовніше – має Бога в душі й серці – це знайшло яскраве відображення в його творчості, зокрема в його живописі.

     Духовність, тобто те, що пов’язане із внутрішнім світом людини, її мораллю, думами, займала одне з найважливіших місць і в поетичній  творчості Т. Шевченка. На початку літературної діяльності, у пізніші роки і перед смертю поет не втратив віри в Бога, завжди звертався до нього за підтримкою. Він вірив, що є сила, котрій треба поклонятися, бо вона, духовність в найсвятішому її розумінні, врятує людство від морального і духовного спустошення, виродження, збідніння.

Існує й інша думка :"Тарас Шевченко: богоборець чи християнин https://www.youtube.com/watch?v=hIIAhrYED1U

Шевченко і Біблія

     З Псалтирем Шевченко познайомився ще в дитинстві й уже тоді виявив інтерес до його поетичного боку.  Згадки про зацікавлення Шевченка Біблією восени 1845 р. є в його листуванні та в спогадах сучасників. У листі до А. Г. та Н. Я. Родзянок від 23 жовтня 1845 р. Шевченко писав, що в Миргороді він через хворобу «ни разу еще не выходил из комнаты, и ко всему этому еще нечего читать. Если бы не Библия, то можно бы с ума сойти... Попробовал было стихи писать, но такая дрянь полезла с пера, что совестно в руки взять... Дочитываю Библию, а там... а там... опять начну».

       В останній період творчості поета переспіви й травестії біблійних сюжетів посідають значне місце. Йому імпонували ідеали раннього християнства, яке виникло як релігія рабів і виражало їхні інтереси й прагнення. Увагу автора полонили ті легенди, псалми, пророцтва, в яких ідеться про боротьбу правди з неправдою, добра зі злом, про неминуче покарання «нечестивців», настання щасливого життя земних мучеників. Біблійні образи під пером поета наповнювалися певним змістом, служили пропаганді визвольних ідей. Покарання «жорстоких людей неситих» мало відбутися не в пеклі, а на землі — у вогні повстання трудящих. Винагорода страдникам повинна прийти не після смерті в раю, а іще за життя, у результаті повалення царської влади й утвердження справедливого суспільного ладу. Щоб глибше збагнути ставлення Кобзаря до Бога і релігії, ми й проаналізуємо цей аспект його творчості. Зверніть увагу на таблицю, яку склав М. Гнатишак ще в 1936 році.

Усіх віршованих творів у “Кобзарі” 218 Вірші, написані в перший період творчості, 1838-1850 рр. 166 7-річна перерва - Кількість поем, в основу яких покладено біблійний сюжет 7 Кількість творів, у яких наявні  поетичні молитви 17* У деяких творах кілька молитов Кількість творів, у яких наявні вислови “молитися”, “Богу молитися” 150 Кількість творів, у яких наявні вислови “Господа благати”, “Бога благати” Кілька десятків Кількість творів, у яких наявний вислів “перехрестився” /автор-оповідач або персонаж/ 20 Кількість творів, у яких мовиться про святе причастя 6 Скільки разів у “Кобзарі” вживається слово “Бог”, в т.ч. Ісус Христос 600* Кількість віршів, у яких не згадано Бога 75 Це переважно “дрібна лірика” У скількох творах згадано про Бога 143 Скільки разів у “Кобзарі” згадується Матір Божа 25

Переосмислення Шевченком біблійних мотивів

   Т. Шевченко переосмислював бiблiйнi мотиви, шукав у них теми, що могли бути зв'язанi з тогочасною дiйснiстю. Досить часто Шевченко вiдштовхується вiд якоïсь бiблiйноï тези, фiлософський змiст якоï служить алегоричним вираженням його думок та iдей. Так зявилися епiграфи до полiтичних поем «Сон», «Кавказ», «Неофiти».

   У посланнi «I мертвим, i живим, i ненародженим…» поет своï докори, вбивчi характеристики, звинувачення попереджає цитатою з Бiблiï: «А ще кто речет, яко люблю Бога, а брата свого ненавидит, ложь єсть». У цьому разi слiд говорити не про переосмислення, а про повне прийняття як змiсту, так i форми бiблiйного тексту.
Шевченковi як поету-громадянину найбiльш духовно спiвзвучними були викривальнi мотиви Бiблiï, пристрасть бiблiйних пророцтв та псалмiв. Найактивнiше розробляє вiн мотиви Псалмiв Давидових.   Із 150 псалмів Тарас Шевченко відібрав десять. «Десять псалмів, відтворених Шевченком, — це ніби невеличкий Псалтир, що обіймає все багатство і розмаїття Книги Псалмів...» Ці 10 поезій є не лише високохудожніми перекладами давніх релігійних гімнів і молитов, а й Шевченковими заповідями народу.

ІСАІЯ. ГЛАВА 35

(Подражаніє)

Радуйся, ниво неполитая!

Радуйся, земле, не повитая

Квітчастим злаком! Розпустись,

Рожевим крином процвіти!

І процвітеш, позеленієш,

Мов Іорданові святиє

Луги зелені, береги́!

І честь Кармілова і слава

Ліванова, а не лукава,

Тебе укриє дорогим,

Золототканим, хитрошитим,

Добром та волею підбитим,

Святим омофором своїм.

І люде темнії, незрячі,

Дива Господнії побачать.

І спочинуть невольничі

Утомлені руки,

І коліна одпочинуть,

Кайданами куті!

Радуйтеся, вбогодухі,

Не лякайтесь дива, —

Се Бог судить, визволяє

Долготерпеливих

Вас, убогих. І воздає

Злодіям за злая!

Тойді, як, Господи, святая

На землю правда прилетить

Хоч на годиночку спочить,

Незрячі прозрять, а кривиє,

Мов сарна з гаю, помайнують.

Німим отверзуться уста; /284/

Прорветься слово, як вода,

І дебрь-пустиня неполита,

Зцілющою водою вмита,

Прокинеться; і потечуть

Веселі ріки, а озера

Кругом гаями поростуть,

Веселим птаством оживуть.

Оживуть степи, озера,

І не верствовії,

А вольнії, широкії,

Скрізь шляхи святії

Простеляться; і не найдуть

Шляхів тих владики,

А раби тими шляхами

Без ґвалту і крику

Позіходяться докупи,

Раді та веселі.

І пустиню опанують

Веселії села.

„Ісаія. Глава 35” — один із найвідоміших творів Т. Шевченка на біблійну тематику. Твір є переспівом (подражанієм) 35-ї глави біблійної книги пророка Ісаії.

Ісаія — стародавній єврейський пророк, автор однієї з книг Біблії. Саме його пророцтва стали джерелом наслідування для Т. Шевченка, за якими буде нове пришестя Ісуса й майбутнє райське життя на землі, коли люди позбудуться всіх вад і стануть жити відповідно до Божих заповідей.

Вірш розпочинається зверненням до землі, яка поки що дощами неполитая, квітучими злаками не повитая. Бажання Т. Шевченка бачити землю оновленою настільки сильне, що він радісно вітає її з приходом весни, яка, без сумніву, розбудить і відродить пустелю:

Радуйся, ниво неполитая!

Радуйся, земле, не повитая

Квітчастим злаком! Розпустись,

Рожевим крином процвіти!

Упевненість у життєдайних перетвореннях підсилюють форми дієслів-присудків, для цього автор використав форми наказового способу й майбутнього часу доконаного виду:

І процвітеш, позеленієш (...)

І люде темнії, незрячі,

Дива Господнії побачать.

У наступній частині вірша постає картина пророкування долі темних і незрячих (знедолених кріпаків), на яких за їхню терпеливість чекає омріяне життя:

І спочинуть невольничі

Утомлені руки,

І коліна одпочинуть,

Кайданами куті!

У заключній (третій) частині Шевченкового переспіву змальовано життя після великих змін — життя в Едемі, але сюди потраплять тільки довготерпеливі:

(...) не найдуть

Шляхів тих владики,

А раби тими шляхами

Без ґвалту і крику

Позіходяться докупи,

Раді та веселі.

І пустиню опанують

Веселії села.

Т. Шевченко зберіг у переспіві не лише образи оригіналу, а й специфіку мови. Щоб передати колорит біблійного стилю мови, автор вдається до використання старослов'янізмів (омофором, отверзуться уста, воздає), давніх нестягнених форм прикметників (неполитая, не повитая, широкії, святії, веселії), початкового і („І спочинуть невольничі / Утомлені руки...”, „...І воздає / Злодіям за злая!”). Мова переспіву багата на звукові засоби — асонанси й алітерації: „...Розпустись, /Рожевим крином процвіти!”, „Золототканим, хитрошитим,/Добром та волею підбитим, / Святим омофором своїм”. Отже, твір відзначається не лише метафоричністю мови, а й музикальністю.

Урочистість та оптимізм біблійного переспіву (без сумніву, і музикальність) надихнули М. Лисенка написати кантату¹ „Радуйся, ниво неполитая!”.

О. Дарчук. Весна в Карпатах

¹ Кантата — великий урочистий музичний твір, що виконують солісти й хор у супроводі оркестру.

 Дайте відповіді на запитання. 

1. Прочитайте рядки: Німим отверзуться уста; /Прорветься слово, як вода...

В уривку використано

А антоніми

Б синоніми

В архаїзми

Г неологізми

2. Переспів „Ісаія. Глава 35” — твір

А епічний

Б ліричний

В ліро-епічний

Г драматичний

3. Синонімом до слова псалом є

А послання

Б гімн

В елегія

Г пісня

4. Чи складно було сприймати вірш „Ісаія. Глава 35” під час первинного читання? Якщо так, то в чому полягала складність?

5. Хто такий Ісаія? Які його пророцтва стали джерелом наслідування для Т. Шевченка?

6. За допомогою яких художніх засобів Т. Шевченко досягає урочистості й піднесення у творах із релігійними мотивами? Наведіть приклади.

7. Визначте провідний мотив переспіву Т. Шевченка „Ісаія. Глава 35”.

8. З'ясуйте за словником значення слів омофор і крин.

9. Чого навчає переспів „Ісаія. Глава 35”?

10. Як ви розумієте запис у дужках (під заголовком) — подражаніє?

11. Випишіть із переспіву „Ісаія. Глава 35” епітети в робочий зошит. Поясніть їхнє значення.

12. Виразно прочитайте переспів „Ісаія. Глава 35”.
 

Виконайте  тестові завдання.

Запитання 1

На початку твору Т. Шевченко звертається до:

рабів; злодіїв суспільства; Господа ; ниви і землі.

Запитання 2

За яких умов незрячі дива господні побачать? Якщо

отримають волю; відвідають Ліван; будуть виявляти покірність своїм господарям ; умиються водою святою

Запитання 3

По закінченню суду Бог визволяє

неповнолітніх; довготерпеливих і убогих; тих, хто скоїв нетяжкий злочин; жінок, які мали позашлюбних дітей.

Запитання 4

Ниви і землі.Характеризуючи шляхи майбутнього для народу, поет вбачає їх:

широкими і святими;  тернистими і небезпечними; квітучими і зеленими; усипаними каміннями

Запитання 5

. «Ісаія. Глава 35» — це поезія, яка є гімном:

історичному минулому українців; волі; краси природи; стародавньому єврейському пророку

Запитання 6

. Поезія Т. Шевченка, яка близька за духом до переспівів псалмів і разом з ними написана:

«Заповіт»; «Сон» («На панщині пшеницю жала»); «Доля»; «Садок вишневий коло хати»

Запитання 7

Хто з видатних українських письменників справедливо зазначив, що Шевченків переспів псалмів не тільки добра християнська й просвітительська справа, а й праця, яка вивищує українську мову:

Марко Вовчок; М. Костомаров; Ю. Федькович; П. Куліш.

Запитання 8

. В «Ісаї. Главі 35» Т. Шевченко висловлює думку про те, що:

дива Господа не всі можуть побачити; нива зеленітиме, якщо її щораз зрошуватимуть дощі; пустиня стане веселим селом; страждання рабів триватиме довго.

Запитання 9

Визначте твір Т. Шевченка, який не містить епіграфа з Біблії:

«Садок вишневий коло хати»;  «І мертвим, і живим…» ;«Сон» («У всякого своя доля») ;«Кавказ»

Домашнє завдання.

Випишіть із прочитаних раніше творів Т. Шевченка рядки, у яких ліричний герой (автор) звертається до Бога. Прокоментуйте їх (усно).