Дистанційне навчання. Захист Вітчизни 10 клас Кобець Р.В.

Урок 44. Попередження виникнення можливих надзвичайних ситуацій

Ознайомитися з інформацією:

1. Причини виникнення, загальна характеристика та класифікація
надзвичайних ситуацій, їх запобігання
Надзвичайна ситуація – порушення
нормальних умов життя і діяльності людей на
об’єкті або території, спричинене аварією,катастрофою,
стихійним лихом чи іншою
небезпечною подією, яка призвела (може
призвести) до загибелі людей або значних
матеріальних втрат.
Надзвичайна ситуація (НС) – це спричинена
джерелом небезпеки ситуація, за якої на
певній території, акваторії чи господарському
об’єкті порушуються нормальні умови життя та
діяльності людей, виникає загроза їх життю чи
здоров’ю, завдається шкода об’єктам
економіки, особистому майну чи природному
довкіллю.
Загальні ознаки надзвичайної ситуації:
- наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення
умов їх життєдіяльності;
- заподіяння матеріальних і економічних збитків;
- істотне погіршення стану довкілля.
Серед причин, які викликають НС, особливо потрібно виділити такі, як
аварії, катастрофи, стихійні лиха. Ці поняття часто переплітаються,
люди їх плутають.
Аварія – небезпечна подія
техногенного характеру, що створює
на об’єкті, або території загрозу для
життя і здоров’я людей і призводить
до руйнування будівель споруд,
обладнання та транспортних
засобів, порушення виробничого
або транспортного процесу чи
завдає шкоди довкіллю.
Небезпечне природне явище –
стихійна подія природного
характеру, яка за своєю
інтенсивністю, масштабом
поширення та тривалості може
викликати негативні наслідки.
Катастрофа – велика за масштабом
аварія чи інша подія, що призводить
до тяжких, трагічних наслідків для
людини, тваринного чи рослинного
світу, змінюючи умови середовища
існування.
Стихійне лихо – катастрофічне
природне явище чи процес, які
можуть викликати людські жертви,
значну матеріальну шкоду та інші
важкі наслідки.
2. Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій – це
підготовка та реалізація комплексу заходів, спрямованих
на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику,
завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної
ситуації на основі даних моніторингу (спостережень),
експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого
перебігу подій з метою недопущення їх переростання у
надзвичайну ситуацію або пом’якшення її можливих
наслідків.
Зазначені функції запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і
природного характеру в нашій країні покликана виконувати Єдина
державна система запобігання і реагування на надзвичайні ситуації
техногенного і природного характеру
Єди́на держа́вна систе́ма запобіга́ння і
реагува́ння на надзвича́йні ситуа́ції
техноге́нного і приро́дного
хара́ктеру (ЄДСЗР) включає в себе
центральні та місцеві органи
виконавчої влади, виконавчі органи
рад, державні підприємства, установи
та організації з відповідними силами і
засобами, які здійснюють нагляд за
забезпеченням техногенної та
природної безпеки, організовують
проведення роботи із запобігання
надзвичайній ситуації (НС)
техногенного та природного
походження і реагування у разі їх
виникнення з метою захисту
населення і довкілля, зменшення
матеріальних втрат
Основною метою створення ЄДСЗР
є забезпечення реалізації державної
політики у сфері запобігання і
реагування на НС, забезпечення
цивільного захисту населення
Координуючими органами ЄДСЗР є:
на загально-державному рівні: - Державна комісія з питань
техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;
на регіональному рівні – комісії обласних державних
адміністрацій з питань техногенно-екологічної безпеки та
надзвичайних ситуацій;
на місцевому рівні – комісія районних державних адміністрацій і
виконавчих органів рад з питань техногенно-екологічної
безпеки та надзвичайних ситуацій;
на об’єктовому рівні – комісії з питань надзвичайних ситуацій
об’єктів.
До систем повсякденного управління ЄДСЗР входять:
-центри управління в надзвичайних ситуаціях, оперативно-чергові
служби уповноважених органів з питань надзвичайних ситуацій
та цивільного захисту населення усіх рівнів;
-диспетчерські служби центральних та місцевих органів
виконавчої влади, державних підприємств, установ та
організацій.
До складу сил і засобів ЄДСЗР входять:
військові і спеціальні цивільні аварійнорятувальні (пошуково-рятувальні) формування.
недержавні (добровільні) рятувальні
формування.
3. Причини виникнення виробничих аварій
Виробничі аварії можуть бути різноманітними. Причинами їх можуть бути:
стихійні лиха (землетруси, зсуви, повені, пожежі тощо). а також
порушення технології виробництва і правил техніки безпеки.Ось їх
найбільш типові наслідки:
Під стихійним лихом розуміють таке явище природи, яке не може
бути відвернуте і характеризується порушенням нормальної
життєдіяльності значної групи населення, загрози для їх життя,
руйнуванням чи затопленням та знищенням матеріальних цінностей. До них відносяться:
4. Дії адміністрації, персоналу та населення при
виникненні надзвичайних ситуацій.
Важливим фактором забезпечення безаварійної роботи є вивчення і суворе дотримання
всіма інженерно-технічними працівниками правил і норм техніки безпеки. Основними
заходами по ліквідації наслідків аварій і стихійних лих є:
- оповіщення робітників і службовців, ЦО і населення, що проживає поблизу об’єкту, екстрена
евакуація;
- комплексна розвідка об’єкту на якому виникла аварія;
- рятування людей з-під завалів, із оточуючих і ушкоджених будівель і споруд;
- надання медичної допомоги потерпілим від аварії, вивіз у лікувальні установи;
- гасіння пожеж;
- локалізація аварії на комунально-енергетичних мережах, перешкоджаючих веденню
рятувальних робіт;
- організування проїздів і підходів до місць аварій;
- руйнування ненадійних конструкцій, розбирання завалів;
- демонтаж зберігшогося устаткування, якому загрожує небезпека;
- організація комендантської служби.

5.Організація ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій
У першу чергу вирішуються завдання щодо термінового захисту
населення, запобігання розвитку чи зменшення впливу НС і
завдання з підготовки та виконання рятувальних та інших
невідкладних робіт. 3 цією метою виконуються:
-сповіщення населення про небезпеку чи загрозу небезпеки;
-евакуація людей та тварин із небезпечних зон, використання
засобів профілактики захворювань, травматизму, надання
медичної та іншої допомоги;
-локалізація аварій, зупинка чи зміна технологічного процесу,
попередження і гасіння пожеж;
-приведення в готовність органів управління, сил і засобів для
рятувальних робіт, ведення розвідки в осередках ураження,
оцінка ситуації, що склалася.
Приклади рятувальних робіт:

До рятувальних робіт відносяться:
розвідка маршруту руху сил, визначення обсягу та ступеня руйнувань,
розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження зараженої
хмари чи пожежі;
локалізація та гасіння пожеж на маршруті руху сил та ділянках робіт;
визначення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує
небезпека;
визначення потрібного угрупування сил і засобів запобігання і локалізації
небезпеки;
пошук уражених та звільнення їх з-під завалів, пошкоджених та палаючих
будинків, із загазованих та задимлених приміщень;
розкриття завалених, захисних споруд та рятування з них людей;
надання потерпілим першої допомоги та евакуація їх (при необхідності) у
лікувальні заклади;
вивіз або вивід населення із небезпечних місць у безпечні райони;
організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей і
громадського порядку;
відновлення життєздатності населених пунктів і об'єктів;
пошук, розпізнавання і поховання загиблих;
санітарна обробка уражених;
знезараження одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, територій,
споруд, а також техніки;
соціально-психологічна реабілітація населення.

До невідкладних робіт відносяться:
прокладання колонних шляхів та улаштування проїздів (проходів) у
завалах та на зараженій території;
локалізація аварій на водопровідних, енергетичних, газових і
технологічних мережах;
ремонт та тимчасове відновлення роботи комунально-енергетичних
систем і мереж зв'язку для забезпечення рятувальних робіт;
зміцнення або руйнування конструкцій, які загрожують обвалом і
безпечному веденню робіт;

Висновок:
Запобігання виникненню надзвичайних ситуацій
техногенного та природного характеру - підготовка і
реалізація комплексу правових, соціально-економічних,
політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних
та інших заходів, спрямованих на регулювання
техногенної та природної безпеки, проведення оцінки
рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення
надзвичайної ситуації техногенного та природного
характеру на основі даних моніторингу, експертизи,
досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з
метою недопущення їх переростання у надзвичайну
ситуацію техногенного та природного характеру або
пом'якшення її можливих наслідків.