Дистанційне навчання. Трудове навчання 7-8 класи(дівчата). Вчитель Манзик Ю.В.

В'язання спицями є одним із найпоширеніших видів рукоділля. Спочатку воно з'явилося як проста утилітарна необхідність, за допомогою якої господині прикрашали свій будинок та урізноманітнювали побут, надалі ж це ремесло перетворилося на справжнє мистецтво.

На початку нашої ери техніка в'язання спицями знаходилася на високому рівні, про що свідчать в'язані речі, датовані IX і X століттями.

Цікаво, що в'язання спочатку було чоловічим ремеслом, і чоловіки боролися з жіночою конкуренцією спеціальними договорами. Так, у 1612 році празькі панчішники заявили, що під страхом грошового стягнення не візьмуть на роботу жодної жінки. І лише з часом в'язанням почали займатися перш за все жінки.

У наші дні це мистецтво продовжує розвиватися, збагачуючись новими мотивами, композиційними прийомами, сучасними матеріалами. Особливо привабливе ручне в'язання тим, що вихідний матеріал – пряжу – можна використовувати кілька разів. Технікою ручного в'язання можна виготовляти різноманітні предмети домашнього вжитку, зокрема: 1) одяг (светри, шапочки, шарфи, сукні, капелюхи, рукавиці, шкарпетки, панчохи тощо); 2) оздоблювальні елементи одягу (намисто, ґудзики, манжети, коміри, сумки тощо); 3) декоративні предмети побуту (скатертини, серветки, постільну білизну, фіранки на вікна, рушники, килимки, ковдри, покривала, подушки, панно тощо); 4) взуття; 5) іграшки.

Основним інструментом для в’язання є спиці, від правильного підбору яких залежить якість в'язаного виробу. За матеріалом розрізняють спиці алюмінієві, сталеві, пластмасові, кістяні, бамбукові та дерев’яні. 

Спиці розрізняють за номерами від 1 до 10, з інтервалом у півномера. Номер спиці відповідає її діаметру в міліметрах. Добираючи номер спиць, слід пам’ятати, що спиця повинна бути в півтора-два рази товще пряжі, з якої в'яжуть виріб. Крім того, щоб отримати пухке, ажурне полотно, потрібно обирати спиці більшого номеру, а щоб отримати щільне полотно – меншого.

Спиці бувають чотирьох видів: прямі, кругові, панчішні і допоміжні

 Елементи в’язання спицями. В’язання візерунків

В’язання полотна прямокутної форми відбувається за такими етапами:

1. Набір петель початкового ряду. Існують універсальні та декоративні способи набору петель початкового ряду: з однієї або двох ниток, з потовщеним або ажурним краєм, з бахромою, з подвоєних петель тощо.

2. В’язання пружкової петлі. Остання петля на спиці називається пружковою петлею, а та, що йде слідом за нею, – першою. З метою утворення красиво оформленого краю в'язаного полотна на початку кожного ряду пружкову петлю слід знімати з лівої спиці на праву, не пров’язуючи, залишаючи робочу нитку за спицею(мал. 6.3). Пружкові петлі не входять у рахунок петель, з яких будується візерунок.

3. В’язання петель ряду за обраним узором.В’язальні петлі бувають основними і додатковими. Основні види петель (лицьові та виворітні) беруть участь у створенні найпростішого в’язаного полотна, а додаткові петлі (накиди, зняті петлі тощо) використовуються для утворення більш складних візерунків.

А також перегляньте відео з детальною інструкцією щодо виконання виробу та створіть власний.(розміром 15*10)

https://www.youtube.com/watch?v=wSnv2c1NSQ8

Для захисту проєкту,підготуйте презентацію.