Павло Тичина, на мою думку, поет геніальний і водночас суперечливий. Поет, якого називали справжнім генієм і втраченим генієм. Поет, про якого О. Гончар писав: "Тичина — це музика й барви, це чистота душі", а Є. Маланюк назвав "поетом однієї книжки". Поет, про якого доводилося чути: "А Тичина пише вірші, та все довші, та все гірші". То який же він, справжній Тичина?
Вважаю, що однією з вершин української поезії XX століття можна вважати мистецьку спадщину Павла Григоровича, що створена в період з 1914 по 1924 рік. Саме в цей час, коли, на перший погляд, тільки формувався світогляд, поетичний стиль новаторської лірики, були створені, без перебільшення, шедеври. Передусім це поезії із збірки "Сонячні кларнети".
Образ "Сонячних кларнетів" — це і символ вічно юної краси, сповненої барв і музики природи, в прагнення до всього світлого, радісного, життєдайного. Ліричний герой збірки — юнак, багатий і щедрий душею, романтик, закоханий у красу світу, в природу, в життя. Він захоплений красою рідної землі, приходом весни, "запашної, квітами — перлами закосиченої". У шумі гаїв йому вчуваються звуки арф, тому і назва поезії — "Арфами, арфами". Але у чистому повітрі — передгрозове напруження: "Буде бій вогневий". Серце героя охоплене водночас почуттям щастя й передчуття чогось невідомого.
Провідним образом багатьох поезій П. Тичини є кохання. Це величне й священне почуття, яке він прославляє у творах "Ви знаєте, як липа шелестить..,", "О панно Інно", "Цвіт в моєму серці", "Подивилась ясно". Усі вони відзначаються красою, ніжністю, чистотою. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю:
О люба Інно, ніжна Інно!
Я — сам. Вікно. Сніги...
Сестру я Вашу так любив —
Дитинно, злотоцінно.
Любив? — Давно. Цвіли луги.....
Самотність героя, що страждає від кохання, підкреслено білим кольором зими — "сніги". В уяві ліричного героя образи Інни і її сестри злилися в один. І спогад про нещасливу любов вирішується драматично:
Сестра чи Ви? Любив...
І знову зорові враження переходять у музичні: "Я ваші очі пам'ятаю, як музику, як спів", а слухові переходять в зорові: "І раптом небо... шепіт гаю... О, ні, то очі Ваші".
Світла гармонія барв і звуків, настрій бентежного очікування нового, невідомого характеризують і поезію "Ви знаєте, як липа шелестить...":
Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі?
Кохана спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі.
Кохана спить...
Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Події 1917 року не могли не позначитися на творчості митця. Біль і тривога за долю рідної землі постають в образі революції-нареченої.
Одчиняйте двері —
Наречена йде!..
Одчинились двері —
Горобина ніч!
Одчинились двері —
Всі шляхи в крові!
Незриданними сльозами,
Тьмами. Дощ...
Революція виявилася страшною. Кращі представники нації проливали кров за незалежність рідної землі. Загинуло багато молоді. Поезія "Пам'яті тридцяти" присвячена київським гімназистам і студентам, ще поклали голови під Кругами, захищаючи рідну землю від навали чужинців. їх було переховано в Києві на Аскольдовій могилі.
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
"Провиною" цих юнаків було тільки те, що "понад все вони любили свій коханий край". Тому для поета вони — мученики, святі, їх убивця — Каїн, братовбивця (йдеться про "допомогу" українському народові з боку російської армії).
Гасла партії, за якою пішли люди, виявилися цинічно брехливими. У 30-ті роки XX століття почався терор. Поет, намагаючись зберегти життя, мусив іти на компроміс із владою. Чи маємо право осуджувати його за це? Мабуть, ні. З'являються твори на зразок "Партія веде", "Комунізму далі видні". С. Тельнюк писав; "З пораненою, з винуватою совістю можна писати прозу, критику, драматургію — тільки поезії писати не можна". Поета не стало, залишився просто Павло Тичина — лауреат, міністр і навіть... Голова Верховної Ради УРСР. Але не поспішайте з критикою, відкрийте "Сонячні кларнети", "Замість сонетів і октав", "Плуг" — поезії із цих збірок не можуть не захоплювати, роблять вас більш духовними, облагороджують.
Аналіз вірша «Арфами, арфами…»
Тема: зображення краси природи, прихід весни.
Головна думка: автор передае у творі красу природи.
Жанр: пейзажна лірика
Художні засоби: епітети (плач перламутровий, золоті арфи), метафори (йде весна), повтори, пестливі слова, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними).
Ліричний герой мрійливий і обдарований.
Римування перехресне.
Віршовий розмір — дактиль з хореєм. У цій поезії передано відчуття наближення весни. Текст можна прочитати на трьох рівнях: ідеться про пору року в природі, про прихід життєрадісної юності ліричного героя і про весну воскресіння, відродження рідної землі.
Мотив: гімн весні, молодості, вірі в щастя. У вірші постає прекрасний персоніфікований образ дівчини-весни, до ніг якої схиляються й квіти, і живодайні дощі, і громи, і веселки. Цей образ творять вишукані неологізми (самодзвонними, ніжнотонними), епітети (золоті, голосні арфи, перламутровий плач), порівняння (поточки, як дзвіночки) та ін. Невичерпну музичну енергійність приходу весни передають постійні повтори, алітерації, асонанси, чергування довгих і коротких рядків: Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена.
Поезію написано під впливом вірша М. Вороного «Блакитна панна». Павло Тичина по-своєму талановито розвинув і поглибив звуко-зорові експерименти свого вчителя. Уражає асоціативне багатство твору: шум гаїв нагадує ліричному героєві мелодію арф; він просить чи то весну, чи кохану, чи Україну: «Ой одкрий // колос вій!» Ця красива метафора — заклик до молодої людини, молодої нації пильно, удумливо й сміливо подивитися в майбутнє і бути готовими не тільки до злетів, а й випробувань: «Сміх буде, плач буде //Перламутровий». Зверніть увагу на дату написання вірша: улітку 1914 р. розпочнеться Перша світова війна, яка стане початком бурхливих змін у світі, відкриє шлях надіям і розчаруванням, тріумфам і трагедіям XX ст. Поет пророче відчув наближення цієї нової епохи та и суперечливу суть.
Прочитайте поезію, заповніть таблицю
Аналіз вірша “Пастелі” .
1.СТВОРІТЬ МЕНТАЛЬНУ КАРТУ НА ОСНОВІ ОТРИМАНОГО МАТЕРІАЛУ
2.НАПИШІТЬ ,ЩО ВИ БАЧИЛИ , ЧУЛИ, ВІДЧУВАЛИ , ЧИТАЮЧИ ПОЕЗІЮ
Автор: Павло Тичина. 
Дата написання: 1917 рік.
Збірка: Сонячні кларнети.
Жанр: пейзажна, інтимна лірика.
Тема: Зображення доби у чотирьох її частинах.
Ідея: Кожна частина доби – ранок, день, вечір, ніч – прекрасна по-своєму і створює особливий настрій; вони ж символізують “добу” існування людини: дитинство, молодість, зрілість і старість.
Основна думка: Ранок, день, вечір і ніч як основні категорії виміру.
Римування: відсутнє.
Автор поділив поезію на чотири частини, кожна з яких описує частину доби: I – ранок, II – день, III – вечір, IV – ніч. “Пастелі” художні засоби: Епітети: чорний плащ, вогняними нитками, доброго вина, залізний день, чорний шлях. Метафори: зайчик ромашкам очі розтулює; а на сході небо пахне; півні чорний плащ ночі вогняними нитками сточують; одвіку в снах мій чорний шлях. Уособлення: випив доброго вина залізний день; навшпиньках підійшов вечір, засвітив зорі, прослав на травах тумани і, на вуста поклавши палець, — ліг; укрийте мене, укрийте: я — ніч, стара, нездужаю. Повтори: побіг зайчик; випив доброго вина залізний день; коливалося флейтами там, де сонце зайшло; укрийте мене, укрийте: я — ніч, стара, нездужаю.
У своєму вірші Павло Тичина зумів «оживити» чотири частини доби: ранок, день, вечір і ніч. Поезія має назву «Пастелі», оскільки автор майстерно поєднав мистецтво слова й мистецтво живопису, тому, читаючи вірш, здається, що бачиш яскраву барвисту картину. Окрім звичайних частин доби можна прослідкувати і зображення «доби» людини – її дитинство, молодість, зрілість і старість. Особливо це прослідковується в першій і останній частинах поезії.
“Пастелі” вірш Павла Тичини
I Пробіг зайчик.
Дивиться —
Світанок!
Сидить, грається,
Ромашкам очі розтулює.
А на сході небо пахне.
Півні чорний плащ ночі
Вогняними нитками сточують.
— Сонце —
Пробіг зайчик.
II
Випив доброго вина
Залізний день.
Розцвітайте, луги! — :
я йду — день —
Пасітесь, отари! —
: до своєї любої — день —
Колисково, колоски! :
удень.
Випив доброго вина
Залізний день.
III
Коливалося флейтами
Там, де сонце зайшло.
Навшпиньках підійшов вечір.
Засвітив зорі,
Прослав на травах тумани
І, на вуста поклавши палець,
— Ліг.
Коливалося флейтами
Там, де сонце зайшло.
IV
Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
Одвіку в снах
Мій чорний шлях.
Покладіть отут м’яти,
Та хай тополя шелестить.
Укрийте мене, укрийте:
Я — ніч, стара,
Нездужаю.
ВИКОНАЙТЕ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
Запитання 1
Павло Тичина родом із ..., народився в сім'ї ...
Київщини, учителя
Черкащини, селянина
Чернігівщини, священика
Сумщини, лікаря
Запитання 2
На світлині Павло Тичина зі своєю
матір'ю
бабусею
учителькою
нянею
Запитання 3
Музичний інстумент, на якому полюбляв грати П. Тичина
сопілка
дудка
кларнет
трембіта
Запитання 4 Хто із відомих людей сповістив: "Поет між нами", коли прослухав вірш "Розкажи, розкажи мені, поле" з уст автоа - юного Павла Тичини?
Іван Франко
Михайло Коцюбинський
Микола Вороний
Володимир Винниченко
Запитання 5 Павло Тичина мав хист до
малювання
футболу
танцю
музики
Запитання 6 Збірка, яку видано після "Сонячних кларнетів"
"Плуг"
"Замість сонетів і октав"
"Вітер з України"
"Партія веде"
Запитання 7 Термін "кларнетизм" як індивідуально-авторський стиль П. Тичини вперше використав дослідник творчості поета
С. Єфремов
М. Зеров
Ю. Лавріненко
Г. Клочек
Запитання 8 Виберіть поезії, які НЕ належать П. Тичині
"Арфами, арфами..."
"Гаї шумлять..."
"Ви знаєте, як липа шелестить..."
"Любіть Україну"
"Інфанта"
"Пастелі"
Запитання 9. Ці рядки
Йде весна
Запашна,
Квітами-перлами
Закосичена
з поезії
"Блакитна Панна"
"Чари ночі"
"Арфами, арфами..."
"Пастелі"
Запитання 10 Перший вірш збірки "Сонячні кларнети"
"Арффами, арфами..."
"Пам'яті тридцяти"
"Не Зевс, не Пан..."
"Пастелі"
Запитання 11 "Я твій", - десь чують ...
дідусі
кургани
дідугани
тумани
Запитання 12 Цикл "Пастелі" складається із ... віршів
двох
трьох
чотирьох
п'яти
Запитання 13Поезію "Пам'яті тридцяти" (вірш-реквієм, епітафія) є зразком ... лірики
пейзажної
філософської
любовної
громадянської
Запитання 14 Велику роль у вірші "О панно Інно, панно Інно!" відіграє займенник
я
сам
Ви
ти
Запитання 15 Дослідники виділяють ... періоди у творчості П. Тичини. Назвіть їх
два
чотири
три
Запитання 16Образи світанку, залізного дня, ночі старої, яка нездужає зустрічаються в поезії
"Ви знаєте, як липа шелестить?";
"Інфанта"
;"Пастелі;
"Арфами, арфами..."