Дистанційне заняття . Українська мова , 11 клас Вчитель Коцар Л.Ф.
ПОВТОРЕННЯ .
ТЕМА 1. Іменник як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
ТЕМА 2. Іменники власні та загальні, істоти й неістоти.
ТЕМА 3.Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній. Число іменників. Відмінювання іменників. Незмінювані іменники в українській мові.
ТЕМА 4. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові. Кличний відмінок іменників (на прикладі етикетних формул звертань пане полковнику, сестро Олено, друже Сергію, Інно Вікторівно і под.)
Загальна характеристика частин мови
Іменники – назви істот і неістот. Власні і загальні іменники. Велика буква і лапки у власних назвах
З великої літери і в лапках пишуться власні назви механізмів,літаків , кораблів, магазинів , виробів, газет, журналів, художніх та музичних творів
Наприклад, літак “Швидкий”, цукерки “Пташине молоко”, газета “Освіта”, Твір “Солонський яр”, балет “Лускунчик”.
Рід іменників. Іменники спільного роду
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ
Існує багато назв тварин, у яких розрізнення родових іменникових форм немає:
дятел, зозуля, окунь, щука, комар, муха.
Рід іменників, ужитих у множині, визначають за початковою формою:
Дерева (дерево) – середній рід.
На означення окремих професій існують форми чоловічого й жіночого родів:
Учитель – учителька, письменник – письменниця.
Число іменників. Іменники, що мають форму тільки однини або тільки множини
Більшість іменників може вживатися в ОДНИНІ й у МНОЖИНІ:
артист – артисти, кінь – коні.
Іменники у формі однини вживаються для позначення одного предмета, іменник у формі множини – для позначення двох і більше предметів.
Проте є іменники, що мають лише форму
Іменники, які позначають сукупність однакових або подібних предметів, що сприймаються як
Єдине ціле називаємо ЗБІРНИМИ: товариство, колосся, коріння, молодь.
Збірні іменники мають форму однини.
Відмінки іменників, їх значення
Називний відмінок однини – початкова форма іменника.
Називний відмінок є ПРЯМИМ. Іменники в цьому відмінку, як і в кличному, уживаються завжди без прийменників.
Решта відмінків називаються НЕПРЯМИМИ. У формі місцевого відмінка іменники вживаються тільки з при-Іменником, а в інших відмінках – і з прийменником, і без.
НЕ ВІДМІНЮЮТЬСЯ такі іменники:
· іншомовні з кінцевим голосним: таксі, кіно;
· жіночі прізвища на приголосний та на [о]:Ользі Буркот, у Катерини Колі вошко;
· більшість складноскорочених слів: збудувати ГЕС.
Іменники, що не відмінюються, називаються НЕЗМІНЮВАНИМИ.
НЕЗМІНЮВАНІ іменники за поєднання з іншими словами не змінюють своєї форми, хоч і відповідають на питання різних відмінків.
До незмінюваних іменників належать:
* іншомовні слова на голосний звук (метро, журі);
* деякі абревіатури (НУ, ООН);
* жіночі прізвища на приголосний: (у виконанні Оксани Петрусенко).
ІМЕННИК пальто ВІДМІНЮЄМО: у теплому пальті, закуталися в теплі пальта.
Написання та відмінювання імен по батькові
Чоловічі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса –ОВИЧ: Іванович, Петрович, Анатолійович.
Жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса –ІВН(а), а від імен на –Й – за допомогою суфікса –ЇВН(а): Іванівна, Анатоліївна, Василівна.
АЛЕ
Григорій – Григорович, Григорівна;
Ілля – Ілліч, Іллівна;
Лука – Лукич, Луківна;
Кузьма – Кузьмич, Кузьмівна;
Микола – Миколайович, Миколаївна;
Хома – Хомич, Хомівна;
Сава – Савич, Савівна;
Яків – Якович, Яківна.
У звертаннях, що складаються з імен та імені по батькові, обидва слова мають закінчення кличного відмінка: Марино Тихонівно! Вікторе Олександровичу!