Дистанційне заняття . Українська література , 9 клас Вчитель Коцар Л.Ф.

Зазначте спільні та відмінні риси в образі Панночки та Устини 

Заповніть анкету щодо характеристики образу Назара і Прокопа

(Зверніть увагу ! У запропонований шаблон  можна вносити зміни ) .

ВІЗИТКА КАРТКА ГЕРОЇВ, 

Характеристика Назара — антикріпосницький образ, він рішучий, вольовий, як і Прокіп, здатний на силовий протест проти кріпацтва. Назар — панський візник. В уста цього персонажа авторка вкладає найбільш влучні та дотепні характеристики панів: він дуже влучно порівняв пана-ліберала з квачем, а про інститутку він зневажливо говорить: «Якби таку жінку та мені — я б її у комашню втручив, — нехай би пихкала!» Назар має веселу, жартівливу вдачу: «Та й зарегоче на всю хату. Такий уже чоловік був той Назар: усе йому жарти. Здається, хоч його на вогні печи, він жартуватиме». Але за цим гумором відчувається рішучий протест проти кріпацтва. Коли Устина плаче, почувши, що її чоловіка віддають у солдати, Назар каже: «Чого плачеш?, Гірше не буде!.. От чи буде краще, — не знаю». Мрія про волю для Назара пов’язана з втечею. Він не боїться, що його можуть спіймати, а лише замислюється над тим, що немає куди тікати: «Од якої втік, таку й здибав. Із дранки та вберешся в переперанку», бо, як співає він, скрізь «та все пани, та все дуки». Але він все ж таки тікає з рабства, щоб хоч дихнути вільною людиною. У його мові і вчинках розкривається волелюбний характер. Назар — великодушна і співчутлива людина: коли він дізнається, що Прокопу важко жити в місті, відвідує його і віддає весь свій невеликий скарб: «Приніс я тобі грошенят крихту, п’ять карбованців. Поживай здорові». А коли Прокіп зажурився, що нескоро зможе повернути їх, Назар каже на це: «Гай-га! Аби живі були! Се не панські гроші — братерські: ними не зажуришся. Я собі зароблю». Назар співчуває Прокопу й Устині, бажає їм щастя, бо сам його не має і добре знає, що таке горе. Втеча кріпаків від своїх панів була широко розповсюдженим явищем. В образі Назара автор показала прагнення всіх поневолених селян визволитися з кріпацтва. Назар, як і Прокіп, відверто виступає проти панів, виявляючи свій протест, бореться за власну волю.

Образ Прокопа в повісті «Інститутка» Марко Вовчок

Марко Вовчок усвідомлювала, що роль народних мас у антикріпосницькому визвольному русі неминуче має стати активною і виллється у відкриту боротьбу з кріпосниками. В «Інститутці» вперше з'являється образ кріпака, що захистився за допомогою сили, піднявши руку на пана. Це образ закріпаченого селянина Прокопа. 
Прокіп — надзвичайно волелюбна особистість, і він не розуміє тих, хто примирився зі своїм становищем. Його мета — добитися вільного життя за всяку ціну: «Я так: або вирятуйся, або пропади!», «Та на волі і лихо і напасть — ніщо не страшне. На волі я гори потоплю!» 
Прокіп ділиться своїми думками про волю з Устиною і Назаром, переконуючи їх у необхідності боротьби з панами за власну волю. Тому, коли поміщиця-інститутка здійняла руку на бабусю-кріпачку та Устину, Прокіп без вагання її зупиняє, схопивши за руки; «Годі, пані, годі!.. Цього вже не буде! Годі!» Пан-ліберал такі дії Прокопа розцінює як замах на життя поміщиці і віддає його у москалі, Прокіп «не пручався, сам руки простяг, ще й всміхнувея», бо знав, що гірше за кріпаччину нема нічого на світі, а на солдатчину дивився як на тимчасове лихо. 
Прокіп — чесна, благородна людина, яка має почуття власної гідності та розуміє, що кріпаччина є протиприродним явищем, тому свою волю потрібно виборювати. Прокіп ненавидить пригноблювачів і здатний відкрито обстоювати власну людську гідність і честь близьких йому людей, 
Провідною рисою характеру Прокопа є оптимізм. Про це говорить Устина, коли Прокопа пан вже розпорядився віддати в солдати: «Прокіп мене розважає, доводить мені, що це лихо дочасне, що повернусь, каже, — будемо вільні». 
Прокіп вбачає шлях доволі у бунті проти панів, що переконливо . звучить в його мові. 
Прокіп — рішучий, щирий, людяний до таких же знедолених, як і сам. Він наділений не лише духовною красою, але й зовнішньою: «високий парубок, ставний, поглядає, всміхається». 
В образі Прокопа Марко Вовчок показала новий тип кріпака-бунтаря, в якому пробуджується класова свідомість, стихійний протест проти панів. Про волю він не тДльки мріє, а й активно бореться за неї.