Дії дозорного відділення на маршруті руху

Пригадайте з історії або, можливо, з переказів учасників ООС, наскільки небезпечно знехтувати похідною охороною при підготовці та веденні бою?

https://www.youtube.com/watch?v=l90WUafBRrE&feature=emb_logo

Похідна охорона — охорона військ на марші. Організовують її, щоб забезпечити війська від раптового нападу наземного противника і створити їм найбільш вигідні умови для вступу у бій, а також не допустити проникнення до них наземної розвідки противника. Залежно від напрямку руху (до фронту або від фронту), органами похідної охорони є бічні, тильна або головна похідні застави і безпосередня охорона (дозори). Дозори ведуть розвідку дозорними відділеннями, спостерігачами і пішими дозорними.

Під час дій в похідній охороні — дозорне відділення призначається від підрозділу, який веде розвідку, або від роти (взводу), яка виконує бойове завдання у відриві від головних сил, для своєчасного виявлення противника і розвідки місцевості. Дозорне відділення виконує завдання на бойовій машині піхоти, бронетранспортері, автомобілі або в пішому порядку, а взимку і на лижах. Дозорне відділення діє на віддаленні, яке забезпечує спостереження за ним і підтримку його вогнем.

Розвідувальні відомості добуваються спостереженням, пошуками, підслуховуванням, розвідувальними засідками, нальотами, опитуванням місцевих жителів, допитом полонених, вивченням документів, озброєння і техніки противника, а бойовим розвідувальним дозором, крім того і боєм.

Під час постановки завдання дозору вказують:

• відомості про противника в районі (на напрямку) майбутніх дій;
• склад дозору;
• район (напрямок, об'єкт) розвідки;
• які відомості, до якого часу добути;
• вихідний пункт і час його проходження;
• час закінчення розвідки та порядок дій після виконання завдання;
• порядок підтримання зв'язку та подання розвідувальних відомостей, а за необхідності й відомості про сусідні та діючі попереду розвідувальні органи;
• способи взаємного впізнавання, пароль і відгук.

Місце дозорного відділення у складі головних сил відображено на іл. 36.1: як воно діє на відстані, що забезпечує спостереження і підтримку його вогнем.

Іл. 36.1. Похідний порядок дозорного відділення (пояснення надане в таблиці 36.1)

Таблиця 36.1

Похідний порядок дозорного відділення (іл. 36.2) - шикування відділення в пішому порядку для пересування в колоні. Він застосовується на марші, під час переслідування, проведення маневру і повинен забезпечувати високу швидкість руху, зручне розгортання в передбойовий і бойовий порядки, найменшу уразливість від зброї противника, підтримання стійкого управління.

Іл. 36.2. Похідний порядок дозорного відділення: а — у пішому строю в колону по одному: б — у колону по два: в — на БТР у складі підрозділу: г — на БМП на марші

Якщо очікується напад супротивника із засідки, дозорне відділення може пересуватись вогневими групами, як правило, кутом уперед (іл. 36.3). Старший вогневої групи перебуває попереду на вістрі кута, ліворуч і праворуч від нього на відстані 5-10 м — кулеметник і гранатометник, далі — стрілець, за ним — командир відділення зі спостерігачем і друга вогнева група.

Іл. 36.3. Похідний порядок дозорного відділення

Дії дозорного відділення на маршруті руху під час огляду місцевості й місцевих предметів, зустрічі з противником. Дозорне відділення просувається в указаному напрямку, від укриття до укриття, ведучи спостереження за прилеглою місцевістю, не затримуючи рух колони, що охороняється. Особлива увага під час огляду звертається на ознаки влаштування противником засідок, мінування дорожнього покриття і місцевих предметів.

Закриті ділянки місцевості, окремі будівлі, узлісся, входи в ущелини і тунелі, де можливе приховане розташування противника і раптовий його напад із засідок, а також вузькі проходи, мости та інші об'єкти ретельно оглядають, у разі потреби командир механізованого відділення висилає піших дозорних або проводить огляд усім відділенням, діючи бойовими групами під прикриттям бойових машин.

Для проведення огляду об'єкта піші дозорні приховано наближаються до нього під прикриттям відділення, старший дозорний пересувається, як правило, за дозорним і готовий підтримати його вогнем. При діях у складі відділення або бойової групи, особовий склад, прикриваючи один одного і використовуючи складки місцевості, почергово просувається до об'єкта і здійснює його огляд.

Про все, виявлене на маршруті руху, і про зустріч із противником командир дозорного відділення негайно доповідає командиру, який його вислав. У разі виявлення засідки противника дозорне відділення вступає в бій (займає позицію) і забезпечує висування і вступ у бій основних сил ГПЗ (ГД).

У разі блокування ділянок маршруту руху вороже налаштованим місцевим населенням дозорне відділення, не входячи з ними в контакт, обходить цю ділянку і проводить колону, яка охороняється, обхідним маршрутом. У разі блокування колони похідна охорона сковує дії вороже налаштованого цивільного населення, не допускаючи роззброювання військовослужбовців (взяття їх у заручники), вживає заходів щодо просування встановленим маршрутом або у зворотному напрямку.

Дії дозорного відділення при огляді місцевості і місцевих предметів. Доповіді про результати спостереження та обстановку. Командир дозорного відділення, одержавши завдання, вибирає (уточнює) напрямок руху або пункт, до якого необхідно вийти, намічає порядок дій, віддає бойовий наказ і повідомляє пароль.

У бойовому наказі командир дозорного відділення вказує: відомості про противника; завдання відділення; завдання підлеглим (напрямок, швидкість руху, сектори розвідки), порядок дій під час зустрічі з противником і доповіді про помічене; сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дій за ними; час початку розвідки та свого заступника.

Піші дозорні під час огляду об'єкта діють на відстані 20-30 м один від одного. Під час безпосереднього огляду об'єкта одним дозорним інші мають бути готовими підтримати його вогнем своєї зброї.

Огляд населеного пункту починають із його околиці. Наблизившись до нього, командир відділення залишає машину в укритті й оглядає населений пункт здалеку.

Особливу увагу він звертає на окремо розташовані будівлі, кам'яні будинки (особливо на їхні верхні поверхи й підвали), посадки і чагарники на околиці населеного пункту та місця, де противник може розмістити охорону, вогневі засоби і спостерігачів. Якщо ознак противника немає, слід під'їхати до околиці та опитати місцевих жителів, а потім проїхати через населений пункт однією із вулиць.

Окремі будівлі дозорні оглядають спочатку зовні. При цьому старший дозорний розташовується приховано і готується до відкриття вогню по вікнах і дверях, а дозорний, маючи зброю напоготові, підходить спочатку до глухої стіни, потім обходить будівлю навкруги, послідовно заглядаючи у вікна. Після цього дозорний заходить до будівлі та оглядає всі приміщення, особливо підвал і горище. Старший дозорний готовий надати йому допомогу.

Дії дозорного відділення під час зустрічі з противником. Якщо під час руху дозорне відділення зустріне противника, в усіх випадках командир відділення встановленим порядком доповідає про це командиру, який вислав розвідку, і продовжує спостерігати за противником, чекаючи вказівок.

Якщо противник виявив розвідників і уникнути зіткнення з ним неможливо, відділення рішуче й сміливо атакує його, намагаючись захопити полоненого, а потім швидко відходить. Під час раптової зустрічі з окремими солдатами противника відділення захоплює їх у полон, а коли це неможливо, — знищує.

Під час розвідки опорного пункту в обороні противника відділення насамперед повинне встановити розташування вогневих засобів у ньому, а також наявність загороджень на підступах до опорного пункту. Це завдання можна виконати шляхом ретельного спостереження за поведінкою противника. Іноді командир відділення повинен спровокувати ворога на відкриття вогню.

Якщо противник не виявлений, дозорні приховано підходять до населеного пункту. Спочатку оглядають поодинокі чи крайні будинки, опитують місцевих жителів. До окремих дворів необхідно підходити не з вулиці, а з боку саду, городу чи господарських будівель. Огляд будівель здійснюють спочатку зовні, потім усередині. Під час огляду приміщення у дворі залишається один із дозорних, готовий надати допомогу тому, хто оглядає будинок із середини, і попередити підрозділ про наявність противника. За відсутності жителів перед тим, як входити в будинок, необхідно перевірити, чи не замінований він, чи немає в будинку мін-пасток.

Під час розвідки водної перешкоди дозорне відділення встановлює наявність, склад і характер дій противника на своєму і протилежному березі. Виявивши противника на підступах до перешкоди, відділення обходить його чи проникає до водяної перешкоди через проміжки в бойових порядках. У тому випадку, коли підходи до ріки не обороняються, дозорні за наказом командира визначають характер її берегів, вимірюють її ширину й швидкість течії (іл. 36.4). Ширину ріки визначають на око, за допомогою бінокля чи проміром (мотузкою, проводом).

Іл. 36.4. Вимірювання ширини річки та швидкості течії

Якщо на протилежному березі немає противника, ширину ріки можна визначити за допомогою побудови геометричних трикутників. Швидкість течії визначають за рухом кинутого в річку легкого предмета (поплавка), що переміщується зі швидкістю течії. Для цього відраховують час у секундах, протягом якого поплавок пропливає відстань, попередньо виміряну вздовж берега ріки. Особовий склад, що діє в розвідці, повинен знати, що багато цінної інформації про противника і місцевість (особливо яка підлягає перевірці) можна одержати шляхом опитування місцевих жителів, полонених і перебіжчиків. Доцільно робити опитування відразу ж після захоплення (затримки), тому що це більш вигідно з психологічного боку.

Обов'язкові питання, які необхідно задавати затриманому місцевому жителю: • місце проживання; • звідки і куди іде; • що бачив і чув про противника; • у яких районах бачив війська, особливо танки і ракетні установки; • де передові частини противника; • куди проходили війська, глибина і склад їхніх колон (залізничних ешелонів); • де розташовуються офіцери, штаби, радіостанції; • напрямки телефонних польових ліній зв'язку; • які знаки (емблеми) на техніці, на формі одягу офіцерів і солдат; • де бачив склади й аеродроми; • де і які проводяться інженерні роботи силами військ і місцевого населення; • де велися бої місцевого значення, чи багато убитих і поранених, знищеної техніки.

Доповіді про результати спостереження та обстановку. Доповіді командира дозору про результати розвідки повинні бути обов'язково правдивими, короткими, зрозумілими і своєчасними. Командир дозору в будь-якій обстановці повинен доповідати негайно в таких випадках: • при виявленні засобів масового ураження; • при зустрічі із противником; • при виявленні нових засобів боротьби і зразків озброєння; • при різких змінах обстановки; • при використанні в ході розвідки 0,75 заправлення ПММ (паливно-мастильних матеріалів).

• 1. Використовуючи (іл. 36.1), прокоментуйте похідний порядок дозорного відділення.
• 2. Розкажіть, яка інформація буде цікавити дозорних під час розвідки водної перешкоди.
• 3. Обдумайте, чому саме до окремих дворів, під час обстеження населеного пункту, необхідно підходити не з вулиці? Доведіть.
• 4. Яку інформацію про противника можна одержати шляхом опитування місцевих жителів?
• 5. У ролі командира дозорного відділення сформуйте варіант доповіді про результати спостереження.