Дистанційне заняття . Українська мова , 11 клас Вчитель Коцар Л.Ф.

Сьогодні поговоримо про іскрометні скарби мовної образності .Це фразеологізми.Вони передають найтонші відтінки душевних порухів, обарвлюють висловлене в національний колорит.

Фразеологізми - це перлини мови, невичерпні  скарби  народної  мудрості.  Той,  хто  добре  володіє  мовою,  збагачує  думку  і  слово  фразеологізма - ми,  прислів’ями,  приказками,  крилатими  словами  та  виразами.                

Фразеологія (гр.phrasis  — вираз, зворот і lоgоs   слово)  -  сукупність  фразеологізмів  у  мові,  продукт  багатовікової  мовної  творчості  українського  народу.                  Фразеологічний  зворот (фразеологізм) – стійка  одиниця  мови,  яка  сприймається  як  єдине  ціле  і  використовується  мовцями  в  усталеному  оформленні.           Фразеологізми поділяють на  такі  типи :

а) фразеологічні зрощення - це такий тип стійкого словосполучення, значення якого абсолютно не залежить від значень його компонен­тів чи слів, які входять до його складу, і воно не членується, не ді­литься, не розкладається на окремі компоненти, оскільки поодинці компоненти такого сполучення слів (принаймні один з них) існува­ти самостійно не можуть, наприклад: 

• бити байдики -  'нічого не ро­бити',
• віддатися за Муравського -  'померти',
• бабин смик -  'парубок, що одружується зі старшою жінкою зарадимаєтку';

б)   фразеологічні єдності - стійкі словосполучення, значення яких хоча б незначно мотивоване значенням слів-компонентів, що вхо­дять до їхнього складу, наприклад:

• прикусити язика -  'замовкнути',  
• п'ятами накивати -  'утекти', 
• скінчений осел -  'безглузда, вперта лю­дина, цілковитий дурень', 
• ребра лічити -  'бити';

в)   фразеологічні сполучення - це такі стійкі словосполучення, до скла­ду яких входять слова з вільним і фразеологічне зв'язаним значен­ням, а їхнє цілісне фразеологічне значення випливає зі значень слів-компонентів фраземи, наприклад:

• справа честі, здобути пе­ремогу, храм науки, добрі наміри.

Інколи до цих основних типів фразеологізмів ще додають такий тип, як фразеологічні вислови, до яких зараховують «стійкі звороти мови, що семантичне не діляться і складаються зі слів із вільним значенням, але у процесі мовлення відтворюються як сталі мовні одиниці» , напри­клад: 

• мовчання - знак згоди,
• стукайте і відкриють,
• інформацій­ний простір,
• засоби масової комунікації.

Фразеологізми-синонімами вважають ті «фразеологічні одиниці, які позначають той самий предмет дійсності, виражають те саме поняття, Відтіняючи різні його сторони» . Фраземи-синоніми, як і слова-синоніми, належать до однієї частини мови. Наприклад:

• бити байдики, баглаї бити, гандри бити -  'нічого не робити, нічим не у
• сажень зросту, до сволока голо­вою сягає, плечима стелю підпирає, Бог (кравець) міру загубив - 'високий' (кожна наступна фразема в цьому ряді вказує на більший вияв ознаки 'високий'),

Фразеологізми-антонімами називають такі фраземи, які мають протилежне значення. Як і фраземи-синоніми, фраземи-антоніми належать  до однієї частини мови. Наприклад :

• схопитися за боки (від реготу)  'почати дуже сміятися';
• розпустити патьоки  'почати дуже плакати';
• грошей і кури не клюють  'дуже   багато';
• грошей як кіт наплакав  'зовсім мало';
• під боком  'дуже близько';
• за горами  'дуже далеко'.

Фразеологізми-омоніми - це такі фразеологічні одиниці мови, які мають однаковий компонентний склад і структурну організацію, але різнять­ся своїм значенням. Як і фраземи-синоніми й антоніми, фраземи-омоніми також належать до однієї частини мови. Наприклад :

давати/ дати чосу -  'дуже  бити кого-небудь, успішно обороняючись'; дава­ти/дати часу  - 'поспішно тікати, бігти куди-небудь'; вводити/ввес­ти в закон - 'хрестити'; вводити/ввести в закон –'вінчати'; стояти в голові'- 'невідступне поставати, з'являтися в пам'яті, свідомості'; стояти в голові - 'очолювати кого-, що-небудь'; бити чолом перед кимсь -  'схилятися перед кимсь'; бити чолом         кому -  'кланятися'; за­в'язати голову -  'вийти заміж'; ав'язати голову -  'заклопотатися чим-небудь',

Фразеологізми-пароніми — це близькі, схожі за своїм компонентним скла­дом і структурою, але з різним значенням одиниці мови, що також на­лежать до однієї частини мови.

• на кшталт -  'подібний  до  чого-небудь';
• на один кшталт -  'однаковий', під носом -  'тихо, не­розбірливо)';
• під самим носом -  'поруч, близько від кого-небудь';
• віддавати  шану -  'вшановувати кого-, що-небудь' ;
• віддавати останню шану -  'виражати пошану до померлого, прощаючись із ним'.

Багатозначним фразеологізмам  притаманні кілька значень. У нашій мові переважають багатозначні фразеологічні, що мають лише по два значення , наприклад: 

• підвернути під корито   'випередити в заміжжі'  'перемогти';
• різати око   'неприємно вражати'     і    'різко виділятися, бути дуже примітним, викликаючи неприємне ставлення до себе',;
• гопки ставати/стати     'ставати на задні ноги, ставати дибки' (переважно про коней)   і     'різко виявляти незгоду, протест'.

Джерела української фразеології :

1. народний  побут: з голови до п 'ят, дати гарбуза, нюні розпускати каламутити  воду, передати  куті  меду;  
2. вислови античного походження: сізіфова праця, нитка Аріадни,вогонь  Прометея,  дев’ять  муз,ахіллесова  п’ята, дамоклів меч, гордіїв вузол; 
3. біблійні вислови: Хома невірний, терновий вінець, вигнання  з  раю,  терновий  вінець, бути притчею  во язицех; 
4. прислів'я та приказки: ліс рубають — тріски летять; і знову за рибу гроші; як Пилип з конопель; 
5. крилаті вислови видатних людей: Без надії сподіваюсь (Леся Укра­їнка); Мертві душі (М. Гоголь); 
6. деякі професійно-технічні вислови: ланцюгова реакція, абсолют­ний нуль, кинути  якір,  передати  естафету , хід  конем,  на  різних широтах. 

СИНТАКСИЧНА  РОЛЬ

Фразеологізми, вступаючи у певні відношення з іншими словами у реченні, можуть  виступати  в  ролі   підмета, іменної частини скла­деного присудка, додатка,  означення чи обставини. Наприклад: 

• підмет            На другім краї неба, насупро­ти червоніло друге зарево: то сходило повновиде козацьке сонце  
• додаток     ...А сам він, без єдиного франка чи гульдена, мусив заробляти шматок хліба, тягаючи на спині вантажі. 
• іменна частина складеного присудка Йонька зрозумів, що бородань не проста птиця (Григорій Тютюнник).  В 1240 році Київ був знесений з лиця землі Батиєм(П. Загребельний). 
• узгоджене  означення       Був одним один Славко, та й по нім ані сліду (Л. Мартович).  
• неузгоджене означення На бригові є сліди ремонту на швидку  руку (Ю. Яновський); Слідом за Борисом ввалився його вірний друг Ва­лентин Сорока, ростом під стелю.(О. Гончар). 
• обставина...з колиски я мову взяв, що за селом шуміла житнім колоском (І. Нехода);   Відповіді з Праги про жінок-студенток ще нема, але, може, не    сьогодні-завтра прийде(Леся Українка).

Використання  фразеологізмів  у  різних  стилях

Загальне призначення фразеологізмів, незалежно від стилю, — надання образності, експресивності, емоційності усному або пи­семному текстові, увиразнення його.

Проте далеко не в усіх стилях однаково інтенсивно виявляється ця функція фразеологізмів. Так, у науковому та офіційно-діловому  стилях сучасної української мови вживають так звані ней­тральні фразеологічні словосполучення на кшталт: 

громадська ор­ганізація, органи державного управління, приватна власність, фізична особа, юридична особа - офіційно-діловий стиль;

процеси, республіканські цінності, важка вода, рідке скло, па­радигма відмінювання — науковий стиль.

Крім того, в офіційно-діло­вому стилі поряд із власне фразеологічними одиницями ще вживають так звані мовні штампи. Це, наприклад: виходячи з, відповідно до, за умови, згідно з, у зв'язку з, незважаючи на.

У публіцистичному, ху­дожньому й особливо розмовному стилях значно частіше зустрічаємо і вживаємо фраземи з експресивно-емоційним забарвленням на взі­рець  синенький вогонь -  'волошка',

• грішна вода -  'горілка',
• щука з Кре­менчука  -  'коса';
• показувати товар лицем,
• іжицю прописати,
• як у воду дивитися,
• звісити голову.. тощо